КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОГО ЭГИПТУ План 1. Уведення. Мсце стор Стародавнього гипту у свтовй стор. 2. Економчний розвиток Стародавнього гипту. 3. Фнанси торгвля в Стародавньому гипт Грошова система Стародавнього гипту Внутршня торгвля гипту Зовншня торгвля гипту Оподатковування в
Стародавньому гипт. 4. гипетське право. 5. Лтература релгя Стародавнього гипту. 6. Внутршня зовншня полтика Рамзеса II Широке монументальне будвництво в Стародавньому гипт епохи Рамзеса II Економчне становище Стародавнього гипту епохи Рамзеса II Вйськов походи Рамзеса 7. Висновок.
Роль епохи Рамзеса II в стор Стародавнього гипту й у свтовй стор. 1. Уведення К ультура Стародавнього гипту Крани Великого Хап з незапамятних часв залучала до себе увагу всього людства. Вона викликала подив у гордого свою цивлзацю вавлонського народу. У гиптян училися мудрост флософи вчен Стародавньо
Грец. Великий Рим схилявся перед стрункою державною органзацю крани прамд. Минули тисячорччя , але жвавий нтерес до стор Стародавнього гипту аж няк не зник . Навпроти Але довгий час величезний шар гипетсько стор був невдомий людям учен не могли розшифрувати тамнич письмена- роглфи. Спроби проникнути в хню тамницю були ще в далекй давнин, над загадкою билися й античн флософи, сторики, письменники. Вирзан на камен зображення - це магчн знаки говорив римський
поет Лукан, що жив у I столтт нашо ери. гипетський лист ма символчний характер. Кожен роглф познача цле слово чи навть фразу припускав сторик Плутарх, що жив на рубеж I II столть. Писали про гипетськ роглфи й Апулей, Геродот, багато хто нш. Але знадобилася кроптка праця багатьох поколнь дослдникв , щоб до кнця виявити вс тамниц гипетського листа. Ця знаменна подя - одне з самих видатних вдкриттв в стор свтово
науки , що вдбулося лише в XIX столтт. Йому передували роки болсних марних шукань. Усю душею прагнучи до заповтно мети, багато вчених непомтно для себе ухилялися вбк вступали на такий шлях, що вв х усе дал по заплутаному лабринт фантазй домислв. Але псля дешифрування роглфв перед нами обрисувалася у всй свой велич могутня цивлзаця, що процвтала клька тисяч рокв на берегах Нлу. гиптологя широко вдкрила доступ до скарбниц культурних цнностей, створених
талановитим працьовитим народом. Ми можемо зараз по достонству оцнити величезний внесок древнх гиптян у розвиток свтово культури , науки мистецтва. Як вже було сказано вище, нтерес до культури Стародавнього гипту не зника дотепер. Написано безлч книг про сторю, традиц Крани Великого Хап, про х мсце у свтовй стор. гиптяни здавна споряджали торгов вйськов експедиц в Аравю, розташовану на стику трьох материкв яка була сполучною ланкою в сплкуванн областей
Середземноморя у тому числ гипту з Схдною Африкою й ндю, а через не з Китам. Рамсес II згадуться в Старому Завт стосовно до двох сторичних перодв - час поселення зральських племен у гипт час Йосипа утиск нащадкв зралю в кран фараонв час Мойсея. сну думка, що в основ цих бблйних розповдей лежать, швидше за все, перекази ханаанського населення Палестини, що неодноразово проникали в гипет. Але можливо сполучення цих переказв з переказами власне
зральських племен часв перших фараонв девятнадцято династ. 2. Економчний розвиток Стародавнього гипту Р аннм царством називають перод правлння I-II династй по Манефону. Древнм же царством прийнято вважати правлння III-VIII династй. Основна маса зведень про цей перод дйшла до нас у форм розписаних фарбами рельфв написв, що покривають стни внутршнх примщень гробниць вельмож
Стародавнього царства. Основою економки гипту в цей перод було сльське господарство. Уся долина Нлу , власне кажучи, ггантським оазисом. Якби не Нл, то весь гипет представляв би собою пустелю, подбну Лвйськй. Весь родючий рунт долини Нлу складаться з могутнх вдкладень рчкового мулу вн легко пддаться обробц вдрзняться винятковою родючстю. Сворднсть стор найдавншого гипту поляга в тому, що тут у силу
природних умов крани, навть при тодшньому рвн розвитку технки, виявився можливим величезний рст продуктивност землеробства. Могутню рку Нл, що не тльки зрошувала землю, але й вдкладала при щорчних свох розливах плодоносний л людин необхдно було освоти для того, щоб вона могла вдгравати важливу роль у розвитку господарства. Без штучного осушення зрошення долина Нлу залишалася би багнистою низиною посередин хитких пскв.
На зображенн, що дйшло до нас з часу одного з до династичних царв, показан його пддан, що голими руками мотикою працюють на багатоводнй протоц. У представленн сучасникв I династ будь-яка область хньо крани була насамперед зрошуваною землею саме слово область ном у той час писалося знаком, що зображував землю, подлений зрошувальною мережею на чотирикутники. Пересчений зрошувальними спорудженнями гипет уже при
I династ став краною винятково родючост. Уже при I династ Верхнй гипет у писемност позначався роглфом, що зображував рослину, що вироста на смужц земл. Нижнй гипет - крана болотних заростей - позначався кущем папрусу. В епоху розвинутого неолту V тисячорччя до н.е. гиптяни навчилися вирощувати зернов культури - ячмнь пшеницю-еммер, що служили для готування хньо основно ж протягом ус давньо гипетсько стор аж до греко-
римського пероду. Хлбороби неолтичних поселень не могли запозичати навички по вирощуванню зернових культур н в Переднй Аз, оскльки для епохи неолту не встановлен звязки ц крани з Палестиною, н в Ефоп, де сам древн слди землеробства датуються лише III тисячорччям до н.е. Тому вчен вважають, що землеробство в гипт розвивалося самостйним шляхом. На природних пагорбах уздовж берегв Нлу археологи знайшли поселення раннх хлборобв другого до династичного
пероду IV тисячорччя до н.е що перейшли до ослого способу життя. Вони навчилися використовувати паводки могутньо рки шляхом спорудження примтивних земляних валв, що утримують на полях природно розлит води паводку. У результат тривалого досвду осушувальних робт у дельт долин Нлу тяжкою болсною працею хлборобв була створена основа складно басейново системи зрошення. Вона утворилася не вдразу, а поступово, шляхом спорудження земляних валв.
Для створення басейново системи зрошення, що дозволяла б затримувати на полях воду паводка на необхдний для посву час, спостережлив давньогипетськ хлбороби зумли використовувати особливост водяного режиму Нлу характер рельфу крани. В часи раннього царства в основному було довершене спорудження басейново зрошувально системи в долин Нлу - родюч земл стали використовувати пд рлл. Продовжувався процес освоння й осушення в значнй мр ще бльш заболочено дельти, покрито багатими луговими
пасовищами для худоби у захдних схдних областях були розбит численн виноградники, сади городи, у центральних областях почали сяти зернов культури. Збереглася легенда про те, що цар I династ Мна, якому давньогипетська традиця припису обднання гипту, спорудив вище Мемфса греблю на Нлу, направивши його води по новому руслу й осушивши колишн русло. Тут було побудоване мсто Бл стни - майбутня столиця гипту
Стародавнього царства, вдома пд грецькою назвою Мемфс. Населення дельти було остаточно замирене вся крана обднана в дводину державу Нижнього Верхнього гипту лише наприкнц II династ. Обднання господарства Нижнього Верхнього гипту в масштабах ус крани зграло настльки велику прогресивну роль у розвитку сльського господарства, що дозволило в часи Стародавнього царства вести грандозне будвництво великих прамд. ригацйне
землеробство стало основою давньогипетського господарства. Обднання крани в одне цле було необхдно для пдтримки в порядку, а також для розширення й удосконалення величезного ригацйного господарства крани. Землеробськ знаряддя в перод Раннього царства були в загальному такими ж, що пзнше, у Древнм царств, хоча частково в той час вони були, можливо, менш досконалими.
Плуг первсного виду зображують нам письмена-малюнки часу II династ. Мотика показана на памятнику одного з до династичних царв. Деревян серпи з уставними лезами з шматочкв кременя були знайден десятками в однй з гробниць середини I династ. Помел зерна, як пзнше, вироблявся вручну груб зернотерки два камен, мж якими розтирали зерно дйшли до нас вд часу т ж династ. На квтучий стан виноградарства при
I II династях указують незлченн винн судини, знайден в цлому вид чи в уламках. Судячи з печаток на глиняних пробках судин, мсцем процвтання виноградарства, як в пзнш часи, був Нижнй гипет. Розведення льону в перод Раннього царства доведене тим, що в могилах були знайден полотнини ллян мотузки. При цьому деяк полотнини - дуже високо якост, що говорить про митецьке користування ткацьким верстатом, про великий досвд у ткацькй справ, а отже, про розвите льонарство.
Створення ригацйно системи потребувало не тльки величезно прац навичок у робот, але великого розвитку знань в област астроном, математики, гдравлки будвельно справи. Оскльки землеробство в Стародавньому гипт було засновано на басейновй систем зрошення, рчний цикл робт гипетських хлборобв був тсно звязаний з водяним режимом Нлу. З найдавнших часв хлбороби, а пзнше астрономи гипту, вели спостереження за першим раннм сходом
на неб зрки Пса Сируса, що супроводжував пдняття вод Нлу знаменував початок нового року. На пдстав цих спостережень був винайдений сльськогосподарський календар. Вн подлявся на три часи року по чотири мсяця кожний повддя ахет, виходження пернит сухсть шему. Як показують сам найменування часв року, вони вдповдали водяному режиму Нлу звязаним з ним сльськогосподарським роботам. Календарний рк древнх гиптян, що склада з 365 днв був
перехдним вн розходився з астрономчним роком на 14 дня, тому часи року могли приходитися на рзн мсяц. Примтивний, але мудрий корисний сльськогосподарський календар часв року можна розглядати як практичне кервництво для рзних сльськогосподарських робт. Спецальн чиновники спостергали за рвнем пдйому вод Нлу пд час паводка. Висоту паводка вдзначали на ниломрах, встановлених у рзних мсцях рки. Результати спостережень повдомляли верховному сановнику держави записували в царськ лтописи
Мемфиський нломер явля собою колодязь, висланий з однакових по величин квадратних каменв - вода в колодяз пднматься й опускаться разом з пдняттям зниженням вод Нлу на стн колодязя збереглися древн позначки, що вдзначали рвень пдйому води. Дан нломерв дозволяли завчасно передбачити розмри паводка, вд якого залежав майбутнй врожай у кран. Звстки про пдйом вод Нлу гнц розносили по всй кран, щоб хлбороби могли пдготуватися до паводка.
Землевласники могли розпоряджатися землею досить вльно, могли заповдати, продати подарувати. В одного вельмож могло бути бльш одного домоправителя. Домоправитель був головним, вдповдальним керуючим будинку, накше - господарства вельмож. Йому були пдлегл переписувач, хоронитель вдомостей, мрник лчильник зерна. Цими людьми здйснювався верховний нагляд за господарством м були пдзвтн вс нижч начальники вони проводили
кийову розправу над усма провиненими. Як в держав в цлому, у керуванн господарством вельмож ми бачимо всюди переписувачв особистого будинку вельмож при польових роботах, при перегон черд, у виробничих майстернях. Звтнсть, у звязку з цим, стояла на високому рвн домоправитель незмнно представляв хазяну велик вдомост, хоронитель господарських книг предявляв звт за весь минулий рк. Володння вельмож розпадалися на окрем населен пункти - двори, селища.
На чол окремих дворв селищ стояло по владарю хека. Ми знаходимо владаря при свб жнивах, скотарн. Вдповдно звтував владар як про збраний хлб, так про поголвя худоби. Нердко так звти кнчалися побиттям владарв. Основна особливсть гробничих рельфв Стародавнього царства поляга в художнм зображенн на них численних сцен трудово дяльност працвникв вельможських господарств, за якою спостерга сам вельможа за допомогою
свох синв, братв службовцв. Працвникам часто допомагають хн безпосередн начальники - доглядач. Мало того до працвникв приднуються виконують цю ж роботу жерц заупокйного культу. Як показують пояснювальн написи, що супроводжують зображення, працвники господарств вельмож були хнми власними людьми, до складу яких входили пдневльна челядь мерет домашн раби баку. У гипт переважала державна власнсть на землю. Роздачу земель робив фараон.
У його руках була зосереджена необмежена влада. Основними безпосереднми виробниками сльськогосподарсько продукц були фелахи, що складали бльшсть населення крани. Вони жили селами - громадами, обробляли сво земл земл великих землевласникв. Загони женцв працювали пд звуки флейти. Пд ритм музики женцям легше було виконувати важку роботу. Крм того, флейта вдгравала важливу роль у культ бога вмираючо оживаючо природи, що воскре,
Осириса, звязаному з сльськогосподарськими роботами. Провяне зерно вимрялося враховувалося переписувачами. Потм працвники засипали його в закруглен зверху сховища, що стояли на фундамент. У господарствах вельмож сховища були споруджен з нльського мулу на рельфах вони пофарбован в срий колр. У царських храмових господарствах х будували з цегли-сирцю.
Так зерносховища були виявлен археологами в припрамдному поселенн цариц Хенткавес кнця IV династ. Зерно засипали в них зверху, а виймали через висувн дверцята внизу. Посвне зерно залишали до ново свби в сховищах улаштованих на поле. Вони являли собою скирти снопв, обмазаних нльським мулом покритих зверху стеблами папрусу. Зерно засипали виймали через отвр у пдстави сховища.
Так закнчувався рчний цикл щоденних робт гипетських хлборобв, що свою тяжкою працею забезпечували можливсть життя прац населенню вс крани. Для сльського господарства гипту характерн низьк темпи еволюц, повльно удосконалювалася землеробська технка, дуже низький був ступнь господарсько самостйност. 3. Фнанси торгвля Н еможливо представити суспльство, в якому були вдсутн б у якому-небудь вид економчн вдносини. Не отут виключенням таке високорозвинене суспльство як давньогипетське.
У Стародавнм Царств грошей як таких не снувало, ус платеж проводилися натурою. Ця ж система снувала на дуже високому соцальному рвн. Велик чиновники витягали доход з того майна, яким вони або володли або керували вд мен пануючих. Цар сам був найбльшим землевласником. Нам, що живуть в столття складних банквських операцй систем грошового обгу, такий порядок може здаватися дивним навть примтивним.
Але древн гиптяни вважали його дуже зручним. Вони торгували на ринках, виплачували платню, позичали пд вдсотки збирали податки, не користаючись грошима, що переходять з рук у руки. У той же час, незважаючи на те, що гусака можна було обмняти на зерно чи худобу, на деревину, був встановлений еталон вдносно вартост товарв. В часи Нового царства таким еталоном вартост стала спраль з мдного дроту, що називалася утен. Цей еталон одержав настльки широке поширення, що спраль стала роглфчним знаком,
що познача утен. Але це зовсм не означало, що мдна спраль переходила з рук у руки при здйсненн угод, крм тих випадкв, моврно, коли виникала необхднсть компенсувати невелику рзницю у вартост. Але цна товарв у бльшост випадкв порвнювалася саме з нею. На одному з зображень у храм Тота служитель Тутмос намальований з списком, у якому вартсть кожного предмета оцнена саме таким способом. ншою гипетською одиницею вартост був дебен.
Спочатку це слово означало кльце, але згодом воно стало позначати не сам предмет, а його вагу чи вартсть. Подбн одиниц вартост снували й в нших кранах. Халде один час використовували для ц мети злитки металу. У наш дн в деяких африканських нших примтивних племенах у такий же спосб використовуються намисто чи предмети зручного розмру. Внутршня торгвля гипту велася, цлком ймоврно, не дуже широко по тй простй причин, що кожна провнця забезпечувала сво нестатки сама, роблячи все необхдне для життя.
У кожного царя чи жерця були власн ткач, броварники, тесл й нш ремсники. Селяни сам вирощували продукти харчування. Таке положення речей не можна навть порвнювати з нашим часом, коли кожна людина може прийти в магазин купити продукти, привезен з самих вддалених куточкв земно кул. Не було в гипт й оптових торговцв у сучасному змст цього слова. На вдмну вд фнкйцв грекв - постачальникв посередникв нших народв - гиптяни задовольняли тльки сво власн
потреби. диним виключенням з цього правила була зовншня торгвля. Протягом ус сво стор гипет жваво торгував з сусднми кранами, що знаходилися пд його контролем, такими, як Нубя, Сиря Лвя. Нубя сучасний Судан була вдома гиптянам з часв Стародавнього царства, а можливо ранш. Час вд часу гиптяни робили набги на цю крану, народ змушений був вдкуповуватися даниною. Особливо активними на цьому поприщ були цар
XII династ. Найбльш розповсюджений мотив, вдбитий на царських памятниках того часу низка полонених негрв, закованих у кайдани, серед них жнки з дтьми за спиною. З Нуб як вйськов трофе чи предмети торгвл надходили слонова кстка, ебенове дерево, золото, дорогоцнн камен, а також так екзотичн товари, як страусов пера для вял, мавпи, пантери жирафи. Видобуток головним чином поповнював скарбниц фараона жерцв.
Але були так крани, занадто вилучен, щоб х можна було б завоювати, наприклад острови Егейського моря крана Пунт, з якими гиптяни безсумнвно торгували. Мсцезнаходження загадково крани Пунт дотепер точно не визначено. Одн дослдники думають, що вона могла знаходиться на захдному узбережж нд, нш - на африканському узбережж, до пвдня вд Червоного моря, там, де зараз знаходиться
Сомал. На стн храму цариц Хатшепсут попередниц Тутмоса III у Дейр-ель-Бахри можна бачити знаменитий скульптурний рельф, на якому у всх подробицях зображена експедиця в Пунт. На ншому барельф зображене прибуття в Пунт. Художник, що можливо сам брав участь у подорож, зобразив примтивн хатини на палях, до диних дверей яких можна було пднятися тльки по сходам. Самий коштовний товар
Ком-Омбо що прославив Пунт ладан. гиптяни беруть не тльки шматки ладану, але дерева, щоб посадити х у гипт. Що ж одержав народ Пунта замсть На стол, встановленому на берез моря, захоплен тубльц розглядають товари, привезен гстьми кольоров намиста, кинджали бойов сокири, хлб, пиво, вино, фрукти нш прекрасн гипетськ товари, що напевно були значно дешевше тих, що вони одержали замсть. гиптяни торгували також з Критом, островами Великого моря з Сирю. гипетськ зброяр здили в крану
Речену, продавали там сво вироби часто купували чи захоплювали семтських двчин як рабинь. До товарв, мпортованим гиптом з Сир в обмн на зерно й нш продукти, можна вднести корабл, колсниц, взки, зброю, музичн нструменти, напо, коней, бикв, корв ншу худобу. Але все це багатство йшло лише в царськ комори скарбниц богв. гипетськ трудвники не могли думати про те, щоб купити для себе продукти. хн снування цлком залежало вд вол хазянв.
Усе населення, вд самих високопоставлених людей до найбднших шарв, безжалсно обкладалося податком. Виника питання як гиптяни, не маючи монетно системи, збирали ц податки з селянами землевласниками усе було просто - вони вддавали частину свого врожаю, худобу й одяг, що виготовляли хн дружини дочки. Але як стягувалися податки з численно арм переписувачв чиновникв Ц люди мали багатства могутнсть завдяки дарункам фараона, тобто держави.
В обмн за сво послуги високопоставлений чиновник мг одержати на знак поваги пошани прекрасну вллу, витончений взок, розкшний човен, багато рабв, не враховуючи худоби, продуктв харчування. Незручнсть, з погляду чиновника, полягала в тм, що вс ц подарунки були записан на його мя. Коли збирач податкв оцнював майно, вн завжди мг пдрахувати стан конкретно людини взяти з нього вдповдний податок. гиптяни, що знаходилися на будь-якй ступн соцальних сходв, платили податки з не бльшим бажанням,
нж сьогодн це робимо ми. Звичайно ж снували численн скарги на те, що майно, предмет оподаткування, оцнювалося неправильно, малися випадки вимагання несправедливост. Тому не варто заздрити древнм гиптянам, за винятком, мабуть, одн обставини - м не приходилося заповнювати анкети для податково нспекц. Виходячи з вищесказаного, неважко побачити, що давньогипетське суспльство володло цлком розвинутою економкою натурального обмну, що було нехай не досконалою, але, мабуть, найбльш
зручною економчною моделлю держави. 4. гипетське право. В гипт ранш, нж в нших державах склалося класове суспльство вперше у свт виникла держава. Коли це вдбулося врогдно не вдомо, але вже до III тисячорччя до н.е. держава в гипт снувала. Джерелом права в Стародавньому гипт спочатку був звичай. З розвитком держави активною ста законодавча дяльнсть фараонв.
У гипт снувало клька видв земельних володнь державн, храмов, приватн й общинн. Можна було робити рзн угоди з землею дарувати, продавати, передавати в спадщину. У приватнй власност було рухоме майно раби, робоча худоба, нвентар н. снували клька видв договорв - договр позики, договр наймання, купвл-продажу, оренди земл, поклаж, товариства. Передбачався особливий порядок передач земл з рук у руки, що включа клька висновкв договору, оплату,
вступ у володння, а також д релгйного характеру. Для смейних вдносин Стародавнього гипту було характерним досить високе положення жнок у родин. Шлюб полягав на основ договору, вд мен дружини чоловка. Придане дружини залишалося власнстю, допускалася передача дружин всього майна родини. Розвд був вльний для обох сторн. Спадкомцями за законом були дти незалежно вд статт.
Заповт могли скласти чоловк дружина. Карне право Стародавнього гипту знало наступн види злочинв ь державн - зрада, змова, заколот, розголошення державно тамниц ь релгйн - убивство священне тварин, чарвництво ь проти особистост - убивство, вдступ вд правил лкування у випадку смерт хворого ь проти власност - краджка, обмрювання, обважування ь злочину проти чест достонства - перелюбство, звалтування. Основною метою покарання було лякання. Застосовувалися рзн тлесн калчницьк покарання, широко застосовувалася
страта. Крм того, снували вязниц, вддача в рабство, грошов штрафи. Процес починався по скарз потерплого носив характер змагання. Як докази служили показання свдкв, клятви, допускалися катування. Дловодство носило письмовий характер. 5. Лтература релгя Стародавнього гипту. Х удожня лтература Стародавнього гипту бере початок з середини четвертого тисячорччя
до н.е до пероду Стародавнього Царства. Саме тому основою традицйно жанрово лтератури в гипт став фольклор. Особливо характерно традицйне збереження древнх сюжетв, як були перероблен в бльш пзн пероди розвитку гипетсько лтератури. Але, говорячи про жанр, варто помтити, що далеко не завжди можна з точнстю визначити приналежнсть того чи ншого твору до визначеного жанру. Так, наприклад, жанр повчання, один з найдавнших, тсно звязаний з полтичними памфлетами, висловами
наприклад, Вислову пусера, а вступи до них нод нагадують рамку, що обрамля, деяких казок наприклад, Повчання Неферт. В однаковй мр в повчаннях зустрчаються риси автобографчних повстей, а в автобографчнй повст ми зустрчамо, наприклад, гмн Пригоди Синухета, в нших випадках байка близька до казки. Отже, одним з глобальних ознак неймоврного розвитку гипетсько лтератури взамопроникнення жанрв. Як бльшсть творв стародавност, лтература пероду Стародавнього царства анонмна, за винятком творв, написаних
у жанр повчання як правило авторство було приписано якому-небудь з мудрецв, правителю стародавност, що наводить на думку про вдсутнсть спроб колективного створення повчань, що пдтверджуться стилстичним аналзом тексту майстернсть складнсть композиц, витонченсть стилю, умння обднати одн рамкою клька сюжетних лнй. Однак тематика повчань не завжди мняться раз вд до разу, вд епохи до епохи. У Повчанн Птахотепа, що мстить правила життво мудрост, правила поведнки гарного тону, автор утша бдняка
тим, що бог пднма знатну людину, рекоменду набратися смиренност так дал. Подбна думка зустрчаться й у повчаннях мудреця пувера Ноферреха. Тут описуться в алегоричнй форм повстання рабв, що вдбулося наприкнц Середнього Царства. До трохи бльш раннього часу вдноситься Повчання гераклеопольского владаря Охтоя свому сину
Мери-ка-Ра, що мстить ради щодо керування державою в перод неясного часу. Охтой затверджу божественне походження влади, призначено добрим пастирем, тобто Богом. Лтература древнх була самим тсним образом звязана з релгю. Безлч творв релгйно лтератури надлялися в художню форму. Так магчн заклинання, релгйн гмни богам, магчн тексти, звязан з заупокйним ритуалом, написан в строго
ритмчнй поетичнй форм. Псля смерт ретельно забальзамоване тло володаря помщали в похоронну камеру прамди. Внутршн органи померлого помщали в спецальн герметичн судини, так зван канопи, що ставили поруч з саркофагом у похороннй камер. Отже, тлнн останки фараона знаходили сво останн земне пристановище в прамд, а ка померлого залишало гробницю. Ка, по гипетських вруваннях, вважалося чимось начебто двйника людини, його другим я, що залишало тло в момент смерт могло вльно перемщатися мж земним загробним свтом.
Залишивши похоронну камеру, ка спрямовувалося на вершину прамди по зовншньому облицюванню, настльки гладкому, що нхто з смертних Плато Гзу не змг би по нй пересуватися. Там вже знаходився батько фараонв - бог сонця Ра у свой сонячнй тур, у якй померлий фараон починав свою подорож у безсмертя. Найбльш яскравими зразками релгйно поез гмни богам, що входили в рзн збрники. Так, ще в Текстах прамд мстяться гмни Ра, Озирису.
Хет став автором Гмну Нлу, що нагаду гмни ншим богам, тому що Нл вважався божеством його почитали пд мям Хап. Але не Хап, не бог оспвуться прославляться в ньому, а саме рка, приносяща жу творяща прекрасне Слава тоб, ХапТи прийшов у цю землю,Зявився, щоб оживити гипет Вн зрошу полючи, створен Ра,Щоб дати життя кожнй коз
Досить близько до релгйних гмнв примикають гмни, присвячен фараонам. Цей жанр ма й сторичну цннсть. Найбльш характерний у жанровому вдношенн текст гмну фараону вдноситься до епохи середнього царства. Це - Гмн Сенусерту III, у якому прославляться цар - переможець ворогв захисник свох володнь. Подбн гмни часто входили в бльш обмн збрники, так, як Розповдь Синухета. Збереглося бльш 25 спискв цього твору.
Воно написано у форм автобограф на стнах одн гробниц. Основний пафос стор Синухета той же, що й у висловах Неферт наставляннях Аменемхета I прославляння ново династ. Значного розвитку цей жанр досяга в епоху Нового Царства, коли завойовницька полтика фараонв знаходиться в зент слави пошани. Свого роду розгорнутою формою царського гмну
Поема про битву пд Кадеше, у якй поет у риторичнй форм опису перемогу Рамзеса II над хетами. Однак з часом полтична мць гипту слабша. У XI столтт гипетська держава втрача не тльки сво володння, але майже весь свй авторитет у Переднй Аз. Ц важлив сторичн факти вдбит в ншому твор про похд, але цього разу - мирному. Це - Подорож Уну - Амона, посланого в Сирю, коли у
Фвах правив первосвященик Амона - Херихор, що захопив згодом верховну владу у сво руки. Особливе значення мала стилстична днсть тексту. Можливо, стилстика викладалася переписувачам у спецальних школах, де вони розбирали рзн тексти з погляду стилю. саме це дозволя нам стверджувати, що давньогипетська лтература досягла найвищо художньо досконалост. Сам гиптяни вважали лтературу Середнього царства класичною - недарма твори цього часу збереглися в такй клькост пзнших спискв, а хня
мова служила зразком для наслдування 6. Внутршня зовншня полтика Рамзеса II Широке монументальне будвництво в Древньому гипт епохи Рамзеса II П ерод правлння фараона Рамзеса Другого один з найцкавших етапв гипетсько стор. Цей час в основному характеризувався широким будвництвом численними вйськовими походами. Для часу Рамзеса II характерно стабльне соцально-економчне положення, хоча до нас дйшли деяк свдчення
про бунти ремсникв у Фвах. Але в цлому , в економчному план гипет процвтав, без цього минулого б неможлив тривал вйськов походи Рамзеса II. Довге, царювання 1317-1251 р. до н.е. Рамзеса II виявилося останнм бльш-менш тривалим злетом колишньо могутност гипту. Надал фараонам вже не вдавалося на скльки-небудь тривалий термн закрпити свй вплив владу в сусднх на пвноч на пвдн кранах навязувати м свою волю. Наочним свдченням могутност
Рамзеса II служать руни численних споруджених по його велнню чудових , багато прикрашених храмв святилищ. Вони споруджувалися повсюдно в гипт й у Пвнчнй Нуб. Вдповдно до древньо релгйно доктрини фараони вважалися стотами божественно природи, дтьми великих богв свтобудови тому були обктами релгйного шанування. Особливо послдовно це дотримувалося у вдношенн Рамзеса II, прижиттве посмертне обожнювання культове обслуговування якого здйснювалося по всьому гиптов
за його межами. Особливого розвитку обожнювання Рамзеса II досягло в Нуб. У деяких храмах Панорама малися навть зображення Рамзеса II, що робить поклонння самому соб як богу. Абдос Одними з самих чудових храмв два печерних храми в Абу-Симбеле, у Нуб. Храми Абу-Симбел, висчен в тендтному пщанику, були споруджен три тисяч двст рокв
тому. Висота одного з них - тридцять три метри, ширина - тридцять всм метрв, глибина - шстдесят пять метрв. У входу в храм пднмаються чотири двадцятиметрових колоси, кожний з який зображу Рамзеса II. Ггантськ стату як би охороняють древн святилище. Невдомий скульптор увчнив також усх дтей фараона, розташувавши х у нг Рамзеса II. Чотири стату буквально придушують свою монументальнстю.
Можна соб представити розмри цих ггантв, якщо ширина обличчя кожно скульптури чотири метри смнадцять сантиметрв, довжина носа - сто два сантиметри, довжина вуха - сто шсть сантиметрв, ширина очей - всмдесят чотири сантиметри, ширина рота - один метр десять сантиметрв. Разюче збереження портретних рис на колосах такого масштабу. Все оформлення храму було обумовлено одню дею - усма можливими способами звеличити могутнсть великого
фараона. Починаючи вд масштабв святилища кнчаючи тематикою його декору, усе було пронизано цю дею. У вибор мсця для храму позначилося настльки властиве гипетським зодчим умння поставити памятник з урахуванням навколишньо мсцевост коли храм, Луксор. розташований на захдному берез Нлу, висвтлються першими променями сонця, Рамзес ггантськ скульптури раптово офарблюються темно - червоним кольором здаються особливо рельфними на тл чорних тней.
Колоси робили незабутн враження все гнтючо моц фараона Прославлянню вйськових перемог фараона присвячен рельфи гипостиля. На схднй стн, по обох сторони вд входу, помщен традицйн зображення - Рамзес убива перед богами групи полонених, праворуч вд входу - лвйцв, лворуч - нубйцв. Права, пвнчна стна зайнята грандозними скульптурними картинами, що оповдають про боротьбу
Рамзеса II з хетами, у тому числ тут показана знаменита битва пд Кадеше. Поруч з храмом Рамзеса II знаходиться менший по розмрах, але не менш величний храм його дружини. На пвденнй сторон храму Абу-Симбел на стрмкй скел з пщанику висчена шлюбна стела Рамзеса II. Вона вдтворю текст документа, розсланого в рзн храми гипту для його увчнення на хнх стнах. Напис ця не уникла ушкоджень. Рзьбярев, що вискав в
Абу-Симбеле текст шлюбно стели, не вистачило мсця для повного вдтворення. Вн виск тльки сорок один рядок, незважаючи на те, що поступово зменшував розмри роглфв. Зрештою йому довелося дйти до краю скел зупинитися, не завершивши оповдання. Ще один вдомий гипетський храм пероду Нового Царства - Луксорський храм у Фвах. Вн чару вдвдувачв красою свох колонад рельфв.
Говорять, що в мсячн ноч враження ще бльш пдсилються завдяки тамничост несподваних ефектв свтлотн. Храм не був побудований при якомусь одному фараон. Кожний з державних владик гипту вважав свом обовязком взяти участь у прикрас обител головного гипетського бога Амона-Ра. Храм постйно перебудовувався, нод навть руйнувалися цл зали, щоб на хньому мсц побудувати нов, ще бльш грандозн. Свордн ворота до храму утворять плони - дв монументальн веж з похилими стнами.
Вони були побудован в XIII столтт до нашо ери. Перед плонами коштують величезн двадцатип ятиметров обелски, покрит роглфчними написами. Обелски висчен з асуанського гранту важать бльш 2500 тонн кожний. Але якщо напису на обелсках зрозумл лише присвяченим, те чудов зображення на плонах викликають загальне замилування. Тут вдбите грандозний бй, що вдбувся мж гиптянами хетами в XIV столтт до нашо ери при Рамзес II. Це багатофгурна композиця, у якй древнй майстер вдмнно передав
напругу бою, неприборканий порив наступаючих запеклий опр що оборонялися. Над незлченними вонами бойовими колсницями височ могутня фгура фараона, що на картин раз у десять бльше простих смертних. На плонах написана цла поема про битву пд мст Кадеше, що прославля фараона мць його бога-заступника - Амона-Ра. А поруч коштують шсть величезних статуй переможця хетв -
Рамзес II. Таке накопичення грандозних обелскв, статуй, плонв з яскраво розфарбованими картинами, залитими променями сонця, повинне було приголомшувати глядача, вселяти в нього замилування вселяти боязксть перед могутнстю усесильного фараона. У цй же частин Фв, у долин царв, у скел, була висчена Гробниця Рамзеса II, у якй спочатку спочивала мумя фараона. Гробниця Рамзеса - грандозне спорудження, що де в глиб скел до ста двадцяти двох метрв.
Мумю Рамзеса II разом з мумями нших фараонв епохи нового царства в 1881 роц знайшли Г. Масперо Э. Бругш у печернй схованц в скелях Дейр-ель-Бахри. Мумя, що нин знаходиться в Карському музе, добре збереглася да можливсть побачити вигляд високого, величного старого, у якого виявляються риси подбност з тим вишукано красивим юнаком, що вдбитий у прекраснй базальтовй статуетц з Туринського музею. Економчне становище
Стародавнього гипту епохи Рамзеса II Чисельн багатства у вид данини, податей видобутку, що надходили з скорених кран, дставалися фараону, храмам знат. Рамзес II щедро обдаровував святилища, намагаючись здобути прихильнсть пдтримку не тльки богв, але х слуг-жерцв. У житт Стародавнього гипту, як в усьому древньому свт, релгя вдгравала величезну роль в сполученн з зростаючою економчною могутнстю жрецтво в нших випадках впливало на найважливш полтичн под.
Велик храми володли десятками тисяч рабв величезною клькстю земл. У храмових коморах накопичувались сотн клограмв золота србла, величезн запаси зерна, ол, меду, провина, овочв, тканин, одягу. Храмам належали цл мста, десятки торгових судв ремсничих майстерень. Не пдляга сумнву, що це був перод економчного процвтання гипту. Без наявност великих продовольчих запасв у державних засках неможлив були б н тривал вйни, н широке
монументальне будвництво в долин Нлу. Але загальне стабльне положення в гипт аж няк не означа, що все населення жило безбдно. Прагнення до розкош пишност одних неминуче вело до позбавлень, нещасть жорстоко експлуатац нших. Крм хлборобв у гипт було велике ремсниче населення. Адже будвництво скельних гробниць храмв вимагало величезно клькост робочих рук каменотесв, тесль, столярв, скульпторв, живописцв. Плч-о-плч з ними трудилася цла армя ткачв, кравцв, шевцв, ювелрв, що обслуговували
мертвих. Збереглися матерали, що розповдають про життя ремсникв. Важким була хня праця, убоге й одномантне харчування, убоге житло. Робота кожного ретельно враховувалася. Учен знайшли свого роду журнали, у яких щодня вдзначався прихд на роботу. Переписувач, що знаходилися в некропол, акуратно вели сво записи. Це були дуже коротк длов звти про тих, котр приносять воду, про тих, котр приносять овоч, про тих,
котр приносять риб, про тих, котр спилюють дерева, про тих, котр роблять гпс. Робилися також позначки про видачу нструментв, продовольства, одягу. Проти багатьох мен стояли пташки - позначки переписувача при переврц спискв. Масов виступи нод приносили перемогу страйкуючим. Збереглося клька позначок про видачу продовольства вдразу ж псля припинення роботи переговорв з начальством.
нод ж чиновники жерц обманювали ремсникв. Вони змушували х вдновляти роботу, обцяючи видати продовольство, але не стримували свого слова. У таких випадках ремсники знову кидали роботу. Простеживши маршрут виступу ремсникв, сучасн вчен зробили цкаве спостереження страйкуюч завжди направлялися до тих храмв, у яких у цей день було скупчення прочан. Вони, очевидно шукали спвчуття в народу, прагнули, щоб про хню боротьбу знало все населення
Фв. Тому страйкуюч розташовувалися звичайно чи бля храму чи бля самих оживлених дорг кричали правителю мста, коли вн проходив. Вйськов походи Рамзеса II Третй представник девятнадцято династ, почав нову епоху в стор Стародавнього гипту - епоху Ремесидв. Вступивши в 1317 р. до н.е. на престол псля смерт батька Сет I, що правив бля одинадцяти рокв, юний фараон Рамзесу йшов тод двадцять другий рк з перших крокв
показав себе людиною з сильною волею. Успшн вйськов компан Сет I повернули гиптов частину його колишнх азатських володнь, влили в економку крани живлющий струмнь у вид рабв, вйськового видобутку данини. Рамсес Другий виршив, що настав придатний момент для нових завоювань. Вн навть плекав думку не тльки вдновити гипетську державу в колишнх границях, але просунути х ще дал на пвнч. А для цього треба насамперед розбити хетв, що стали центром притягання для всх тамних
явних ворогв гипту. Наскльки можна судити, спираючись на свдчення збережених джерел, Рамзес II зробив клька походв в Азю. Перший з них датуться четвертим роком царювання великого фараона, про що говориться на так називанй середнй стел, поставлено Рамзесом у рки Ель-Кельб Собачо рки . Очевидно, у даному випадку Рамзес II прагнув пдкорити морське узбережжя Палестини
Фнк як необхдну умову подальшого успшного ведення боротьби з хетами. Другий похд, датумий пятим роком царювання, найбльше освтлений гипетськими памятниками, завершився битвою пд стнами Кадеша на Оронт. У десятий рк свого царювання Рамзес II знову вторгся у Фнкю, на що вказу поставлена м у рки Ель-Кельб пвденна стела. сну ще пвнчна стела, але текст цлком зруйнований.
У цей же час Рамзес II зробив вйськовий похд у Пвнчну Сирю, про що повдомляють сер рельфв у Карнац Луксор й нш памятники. У Пвнчнй Сир було захоплене мсто Тунип. У перод мж одинадцятим двадцятим роками свого правлння Рамзес II був зайнятий змцненням гипетського панування в Палестин. У цей же час його вйсько проникло в мсто
Едом мсто Моав. Через тринадцять рокв псля мирного договору , у тридцять четвертий рк свого царювання, Рамзес II одружився з старшою дочкою Хаттушиля. Останнй, супроводжуючи свою дочку, з великим почтом багатими дарунками особисто прибув у гипет для участ у весльних торжествах . Прибуття в столицю гипту, у мсто Пер-Рамзес, Хаттушиля було витлумачено придворними як чергова блискуча перемога Рамзеса II. Пзнше, як повдомляють стели з
Коптоса й Абдоса , фараон взяв у дружини й ншу дочку Хаттушиля. Напису про шлюб старшо дочки Хаттушиля були висчен в багатьох мсцях у гипт Нуб. Рамзес Великий скорив багато сусднх племен народв. Але не всх переможених царв позбавляв володнь сану. З чотирьох з них вн брав щорчну данину, вимагаючи, щоб вони раз у рк прибули до нього на уклн у столицю
гипту. 7. Висновки Т ак, яке ж значення в остаточному пдсумку мають под епохи Рамзеса Великого, який вплив зробила сторя Стародавнього гипту на подальший розвиток ц крани свтово стор в цлому Як ж висновки з усього, сказаного вище Час царювання Рамзеса Великого вдкрива нову епоху в стор Стародавнього гипту - епоху Ремесидв. Ус нащадки цього фараона взяли соб його мя, бажаючи бути схожими
на великого предка. Рамсес II довв до логчного завершення т принципи обожнювання фараона його влади, що з древнх часв були характерн для свтогляду жителв крани Нлу. Дуже древн представлення про фараона, як про божество сина божественних батькв, носило при Рамзес явно полтичний вдтнок тому, пропагуючи, воно пережило тисячорччя фараонвського пероду давньогипетсько стор, показавши свою життвсть в часи Птолемв римських цезарв.
Храми, побудован при Рамзес II являли собою новий тип культово архтектури, що зявилася в результат взамод гипетських нубйських традицй. В процес створення храмв формувалися мсцев школи архтекторв, скульпторв живописцв. Можливо, що майстри з завойованих кран училися в самому гипт. У перод правлння Рамзеса II завершився черговий етап освоння Нуб, здйснений на вдмну вд нших кран в основному мирним шляхом.
Велике значення мав деологчний вплив на населення, що втлилося в храмовому будвництв. Для релгйно полтики Рамзеса II у завойованих кранах було характерне узвишшя гипетських богв над мсцевими божествами. стосовно Нуб це пояснються тим, що Рамзес II хотв наблизити пвнчну частину до статусу нома. Ном - адмнстративний округ у Древньому гипт, що мав полтичний релгйний центр, вйсько, герб богв - заступникв.
Подбна полтика пояснються економчною залежнстю гипту вд природних ресурсв Нуб, особливо золота . Отже, ми сам змогли переконатися, що нколи велика держава гипет у величезному ступен вплинула на хд стор дотепер нас диву й уража колишньою могутнстю древньо Крани Великого Хап. Список лтератури q Аравя. Матерали по стор вдкриття М 1981. q БловА Петровський Н Крана Великого Хап Л 1973. q
Ббля. q Стучевский .А Рамзес II Херихор. З стор Стародавнього гипту епохи Рамзесв М 1984. q Енциклопедя для дтей. Крани народи М 1994. q Ерман А. Життя в Древньому гипт К 1987. q Керам К. Боги гробниц вчен. М 1960. q Рак И. В. Мфи Стародавнього гипту. М 1993. q Шмельов И. П. Золото
Стародавнього гипту. М 1990. q Котрелл Л. В часи Фараонв. М 1982. q Казки повст Стародавнього гипту. К 1979. q Коротка лтературна енциклопедя. М 1964. q Котрелл. У часи фараонв. q Дж. Брестед. сторя гипту з найдавнших часв до перського завоювання.