Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства та шляхи її підвищення на прикладі

Товариство з обмеженою відповідальністю „Металоіндустрія Плюс” є виробничо-монтажним будівельним підприємством та виконує роботи в наступному сегменті будівництва [77]:
-         виготовлення та монтаж швидкомонтуємих будівель МИ+;

 виготовлення металоконструкцій різного ступеня важкості;

 розробка проектно-кошторисної документації (ліцензія № АБ105538);

 спорудження фундаментів;

 спорудження несучих та огороджуючих конструкцій;

 монтаж металоконструкцій;

 доставка металоконструкцій на строй-майданчик.

Обсяги виробництва металоконструкций:

 двутаврова балка для каркасних будівель – 700 тон в місяць;.

 нестандартні металоконструкції 200 тон в місяць.

У складі обладнання підприємства є наступні типи:

 універсальний збірний стан для виробництва двутаврової балки,

 машина термічного різання листового метала «Кристалл ТМ2,5М»

 ленточнопильний станок,

 ножиці гильотинні (3 шт.) до 25 х 3150мм,

 стругальний станок,

 радиально-сверлильний станок (2 шт.),

 заточний станок,

 відрізний станок,

 вальци листогібочні (до 12 х 2000мм),

 машина листоправильна,

 напівавтомати газової різки «Смена»,

 ручне газорізальне обладнання,

 станкопости ручного електрозварювання,

 станкопости напівавтоматичного зварювання в середовищі захисних газів,

 обладнання для очистки та окраски металоконструкцій,

 шість мостових кранів грузоподйомністю від 5 до 12 тон,

Рядом с цехом відкритий склад металопрокату с козловими кранами грузопідйомністю 25 и 32 тон, під’їзні авто та залізничні шляхи.

Підприємство ТОВ „Металоіндустрія Плюс” самостійно виконує весь цикл: проектування, виготовлення та монтажу (табл.2.1, 2.2).

Підприємством ТОВ „Металоіндустрія Плюс” побудовані наступні об’єкти:

 Кондитерська фабрика «АВК» (виготовлення металоконструкцій);

 Мережа супермаркетів «АТБ» (Виготовлення та монтаж металоконструкцій);

 будинокпо вул. Барикандой д.1 (Дніпропетровськ, Виготовлення металоконструкцій);

 виробничий цех м’ясокомбіната «Алан» (Дніпропетровськ робіт);

 виробничий цех “Procter & Gamble” (Бориспіль, Виготовлення металоконструкцій);

 виготовлення та монтаж металоконструкцій мансардного поверху будівлі по вул. Миронова 5 (Дніпропетровськ);

 магазин Будапешт (Донецьк, комплекс робіт);

 виробничий цех Українського завода СКГШ (м. Дніпропетровськ, монтаж огорожуючих конструкцій);

 стадіон «Металург» ФК «Днепр» (Дніпропетровськ, виготовлення та монтаж металоконструкцій).

Таблиця 2.1

Основна продукція, пропонуєма ТОВ „Металоіндустрія Плюс” [77]




Таблиця 2.2

Основні послуги, пропонуємі ТОВ „Металоіндустрія Плюс” [77]





2.2 Діагностика ефективності та результативності господарювання ТОВ «Металоіндустрія Плюс»
2.2.1 Аналіз динаміки складу і структури активів та пасивів балансу

Для виконання аналітичних досліджень динаміки складу і структури активів та пасивів балансу підприємства проводять відповідне группування статей балансу та їх структурний аналіз. Мета структурного аналізу – вивчення структури й динаміки коштів підприємства та джерел їх формування для ознайомлення із загальною картиною фінансового стану [71].

Схеми порівняльного аналізу охоплюють велику кількість показників, які характеризують статику й динаміку фінансового стану. При проведенні горизонтального аналізу визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. При вертикальному аналізі обчислюється питома вага кожної з окремих груп статей у валюті балансу.

Аналіз динаміки і структури майна (активів) підприємства дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства або його видів. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерел його утворення, а також причини зміни складу майна та джерел його утворення.

В табл. Г.1 додатку Г наведені результати горизонтального та вертикального аналізу складу і структури майна підприємства ТОВ „Металоіндустрія Плюс” у 2005 –2008 роках (обробка даних фінансових звітів Додаток А). Як показує аналіз даних табл.Г.1 додатку Г та графіків рис.В.1 В.4 додатку В, склад та структура майна ТОВ „Металоіндустрія Плюс” у 2005 –2008 роках характеризується наступними показниками:

 абсолютна валюта балансу підприємства зросла з рівня 223,9 тис.грн. у 2005 році до рівня 1 942,8 тис.грн. у 2 кварталі 2008 році, але динаміка її росту має тенденцію до зниження темпів нарощування:

а) значний ланцюговий приріст +214,0% у 2006 році;

б) значний позитивний ланцюговий приріст +113,7% у 2007 році;

в) невеликий ланцюговий приріст +14,8% у 1 кварталі 2008 року;

г) невеликий ланцюговий приріст +13,53% у 2 кварталі 2008 року;

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємства є зіставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів виторгу або прибутку від реалізації продукції (див.табл.Г.2 додатку Г).

Так система стійкого розвитку підприємства (у світовій практиці “золоте правило економіки підприємства”) оцінюється співвідношенням темпів росту абсолютних рівнів балансового прибутку (ТРБ), обсягу реалізації продукції (ТN) та суми активів балансу (ТВ) [14]:
ТРБ>TN>TB>100%                                                                           (2.1)
На аналізованому підприємстві ТОВ „Металоіндустрія Плюс” у 2005 –2008 роках співвідношення “золотого правила” становлять (табл.Г.2 додатку Г):

а) 2006 рік

1458,0% > 199,9% > 214,0% > 100% незначно не виконується 1 умова

б) 2007 рік

419,8% > 372,7% > 113,5% > 100% виконуються всі умови

в) 2008 рік

202,8% > 30,7% > 29,5% > 100% виконуються всі умова

Тобто, умови “золотого правила економіки підприємства” на ТОВ „Металоіндустрія Плюс” у 2005 – 2008 роках практично виконуються.

У табл. Г.3 додатку Г наведений аналіз стану основних засобів в ТОВ „Металоіндустрія Плюс” у 2005 –2008 роках. Як показує аналіз результатів, наведених в табл.Г.3 додатку Г, на підприємстві ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 –2008 роках підтримується коефіцієнт придатності основних засобів на рівні 96,0 – 99,0 % за рахунок своєчасного оновлення основних засобів.
2.2.2 Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства

У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами та зобов’язаннями за конкретний період часу. Умови достатності дотримуються тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу [15]. Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність у часів дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та позиковими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів, коли за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Фінансова рівновага у часі забезпечується ліквідністю балансу, яка визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкові погашення зобов’язань.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок (нестача) джерел засобів для формування запасів. Як джерела для формування запасів розглядаються: власний капітал і резерви; довгострокові зобов'язання; короткострокові кредити [22].

Результати розрахунків показників платоспроможність та ліквідності підприємства ТОВ «Металоіндустрія Плюс» наведені в табл. Ж.1 – Ж.4 Додатку Ж та на графіках рис.В.5 В.9 додатку В. Як показує аналіз даних табл. Ж.1 –Ж.4 Додатку Ж, діяльність підприємства ТОВ “Металоіндустрія Плюс» у 2005 – 2008 роках характеризується наступним:

-    підприємство є низько платоспроможним та неліквідним, маючи недостатній запас ліквідності та відсутність запасу стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;

-    підприємство має недостатній рівень автономії (0,3 замість 0,5) за рахунок низького рівня власного капіталу та високого рівня використання позикових коштів комерційних кредитів та авансів.
2.2.3 Показники ділової активності та ефективності господарювання

Результативність та економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється як абсолютними, так і відносними показниками до яких відносяться показники ділової активності та рентабельності [13].

Як показує аналіз даних табл. К.1 – К.6 додатку К, в ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 –2008 роках характерні наступні параметри процесів ділової активності:

 фондовіддача основних фондів знаходиться практично на одному рівні, тобто нарощування обсягів основних фондів відповідає нарощуванню обсягів виконаних робіт;

 забезпечується стабільність рівня зносу основних фондів на рівні не нижче 0,96 постійним оновленням та придбанням основних фондів;

 ресурсовіддача активів у чисту виручку від реалізації з рівня 4,64 у 2005 році зросла до рівня 11,0 11,7 у 2008 році, тобто частка активів стала використовуватися з нарощуванням ефективності.

Аналіз оборотності агрегатів оборотних активів також показує, що на протязі 20062007 років період обороту агрегатів оборотних активів різко знизився, що свідчить про зростання темпу ділової активності підприємства. Таким чином, підтверджується, що частка зростаючих робочих активів стала використовуватися дуже ефективно.

Аналіз рентабельності роботи ТОВ «Металоіндустрія Плюс» у 2005 –2008 роках показує, що рентабельність роботи всіх характерних агрегатів балансу підприємства зростає, але це стало дуже помітно у 2007 році. При цьому:

 рентабельність власного капіталу по чистому прибутку знаходиться на рівні 67 125% річних, тобто значно вище альтернативної депозитної ставки в комерційних банках (14 16% річних), тобто підприємство для його засновників становиться інвестиційно привабливим.

Одночасно показник схильності до банкрутства по Альтману (Додаток Д) ідентифікує незначний рівень ймовірності банкрутства ТОВ “Металоіндустрія Плюс», в основному за високого рівня ресурсовіддачі активів у обсяги реалізованої продукції.

Таким чином, економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ “Металоіндустрія Плюс» у 2005 – 2008 роках показала:

-    підприємство є низько платоспроможним  та неліквідним, маючи недостатній запас ліквідності та відсутність запасу стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;

-    підприємство має недостатній рівень автономії (0,3 замість 0,5) за рахунок низького рівня власного капіталу та високого рівня використання позикових коштів комерційних кредитів та авансів;

-    підприємство розвивається циклами, маючи тенденцію до підвищення валюти балансу за рахунок нарощення дебіторсько-кредиторської заборгованості та прибутку у власному капіталі;

-    ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства при зростанні валюти балансів не знижується, що свідчить про ефективність політики оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

-    рентабельність роботи підприємства та доходність пайових часток у 2006 2008 році значно підвищилась, що привело до появи інвестиційного інтересу по вкладанню коштів інвесторів в підприємство;

-    у 2007 році різко зріс рівень ділової активності підприємства, про що свідчить зменшення періоду оборотності оборотних коштів та дебіторсько-кредиторської заборгованості до 22 30 днів, що значно перевищує стандарті норми оборотності (не більше 120 днів на оборот).

Тобто, підприємство знаходиться в сегменті зростання життєвого циклу розвитку підприємства і повинно терміново розробити стратегію розвитку підвищення рівнів ліквідності та платоспроможності підприємства.




РОЗДІЛ 3

Формування стратегії підвищення ефективності та результативності діяльності ТОВ «МЕТАЛОІНДУСТРІЯ ПЛЮС»
3.1 Підходи до формування стратегії підвищення результативності та ефективності діяльності підприємства
Рівень економічної і соціальної ефективності виробництва залежить від багатьох чинників, що її визначають. У зв’язку з цим для практичного розв’язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання.

Класифікація великої різноманітності чинників зростання ефективності (продуктивності) може здійснюватись за трьома ознаками [12]:

1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення);

2) напрямами розвитку та удосконалення виробництва;

3) місцем реалізації у системі управління виробництвом.

Групування чинників за першою ознакою робить можливим досить чітке визначення джерел підвищення ефективності: зростання продуктивності праці (економія витрат живої праці), зниження фондоємності (капіталоємності) і матеріалоємності продукції. Покращання використання зазначених джерел підвищення ефективності виробництва передбачає здійснення комплексу заходів, які за своїм змістом характеризують основні напрями розвитку та удосконалення виробництва (друга ознака групування чинників). Визначальними напрямами є, перш за все, прискорення темпів науково-технічного та організаційного прогресу (створення нових і удосконалення існуючих технологій, конструкційних матеріалів, засобів праці і кінцевої продукції; механізація та автоматизація виробничих процесів; запровадження прогресивних методів і форм організації виробництва і праці; побудова та регулювання ринкового механізму господарювання).

Найбільш важливою у практичному значенні слід вважати класифікацію чинників ефективності за місцем реалізації у системі управління виробництвом (третя ознака групування чинників), особливо відокремлення з них двох категорій чинників – внутрішньовиробничих і зовнішніх (народногосподарських), а також поділ сукупності внутрішніх чинників на так звані “тверді” і “м’які” чинники.

Класифікаційні ознаки чинників зростання ефективності виробництва зображені на рис. 3.1.


Рис. 3.1 Класифікаційні ознаки чинників ефективності виробництва [11]
Поділ внутрішніх чинників на “тверді” і “м’які” є досить умовним і незвичним, але широко відомим і таким, що використовується на підприємствах зарубіжних країн. “Твердими” чинниками є ті, які можна виміряти і які мають фізичні параметри, а “м’які” – ті, які не можна фізично відчути, проте вони мають неабияке значення для економічного управління виробництвом (наприклад, інформація, знання і кваліфікація кадрів, методи та системи організації різних процесів тощо).

“Тверді” чинники зростання ефективності діяльності [8]:

1. Технологія – технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційні технології, що справляють чи не найбільший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва.

2. Устаткування – зростанню продуктивності діючого устаткування сприяють належна організація ремонтно-технічного обслуговування, оптимальні строки експлуатації, забезпечення необхідної пропорційності в пропускній спроможності технологічно пов’язаних груп, чітке планування завантаження у часі, підвищення змінності роботи, скорочення внутрішньо змінних витрат робочого часу тощо.

3. Матеріали та енергія – проблема економії і зменшення споживання сировини, матеріалів, енергії повинна знаходитись під постійним контролем відповідних спеціалістів фірми (має позитивно розв’язуватись завдання ресурсозбереження).

4. Вироби – передові підприємства постійно контролюють втілення своєї технічної переваги у конкретних виробах, що користуються великим попитом на ринку.

“М’які” чинники зростання ефективності діяльності [8]:

1. Працівники – основне джерело і визначальний чинник зростання ефективності виробництва. Продуктивність їх праці багато в чому визначається методами, технікою, особистими вміннями, знаннями, ставленням до праці та здібністю виконувати ту чи іншу роботу.

2. Організація і системи – система повинна бути динамічною і гнучкою, періодично неорганізованою відповідно до нових завдань, що постають перед фірмою при зміні ситуації.

3. Методи роботи – більш досконалі методи роботи в умовах переважання працеємних процесів стають достатньо перспективними для зростання продуктивності.

4. Стилі управління – загальна ефективність діяльності фірми залежить від того, коли, де, як і щодо кого застосовується відповідний стиль управління.

Під резервами розуміють невикористані можливості зниження поточних і авансових витрат матеріальних, трудових та фінансових ресурсів при даному рівні розвитку виробничих сил і виробничих відносин.

Резерви у повному обсязі можна виміряти в плані досягнутого рівня використання ресурсів і можливого, виходячи з накопиченого виробництвом, потенціалу фірми.

З позиції фірми розрізняють зовнішні і внутрішні (внутрішньовиробничі) резерви. Під зовнішніми резервами розуміють загальні народногосподарські, а також галузеві і регіональні резерви. Їх використання відображається на рівні економічних показників фірми, але головним джерелом економії, як правило, є внутрішньовиробничі резерви.

Класифікація внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності фірми [6]:

1. За факторами та умовами інтенсифікації і підвищення ефективності господарської діяльності.

1.1. Науково-технічний рівень виробництва продукції:

 підвищення прогресивності і якості продукції та техніки, що застосовується;

 рівень механізації й автоматизації виробництва;

 технічна та енергетична озброєність праці;

 прискорення впровадження нової техніки та заходів науково-технічного розвитку.

1.2. Структура та організація виробництва і праці:

 підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування;

 зменшення часу виробничого циклу;

 забезпечення ритмічності та принципів наукової організації виробництва;

 скорочення і повна ліквідація виробничого браку;

 забезпечення принципів наукової організації праці;

 підвищення кваліфікації робочої сили та її відповідності технічному рівню виробництва.

1.3. Підвищення рівня управління і методів господарювання:

 удосконалення виробничої структури фірми та структури органів управління;

 підвищення рівня планової та обліково-контрольної роботи;

 впровадження і розвиток господарського обліку в усіх підрозділах (виробничих та управлінських);

 покращання соціальних умов праці і життя трудового колективу;

 раціональне використання природних ресурсів;

 удосконалення зовнішньоекономічних зв’язків фірми.

2. За кінцевими підсумками, на які ці резерви впливають.

2.1. Підвищення обсягу продукції, вдосконалення асортименту виробів.

2.2. Покращання якості.

2.3. Зниження собівартості продукції:

 за елементами витрат; за статтями витрат; за центрами відповідальності.

2.4. Резерви підвищення прибутковості продукції.

2.5. Резерви зміцнення фінансового стану.

2.6. Резерви підвищення рівня рентабельності.

3.Групування резервів.

3.1. За стадіями процесу відтворення:

 постачання; виробництво; збут продукції.

3.2. За стадіями створення та експлуатації виробів:

 передвиробнича стадія – конструкторсько-технологічна підготовка;

 виробнича стадія – освоєння нових виробів і нових технологій;

 експлуатаційна стадія – споживання виробів.

4. За строками використання.

4.1. Поточні – реалізуються протягом даного року.

4.2. Перспективні – можна реалізувати в перспективі, наприклад, у 5річному плані розвитку.

5. За способами виявлення.

5.1. Явні – наприклад, ліквідація чергових втрат і перевитрат.

5.2. Приховані – можуть виявлятися шляхом глибокого економічного аналізу.3.2 Формування стратегії підвищення результативності діяльності ТОВ «Металоіндустрія Плюс»

В якості основної стратегії розвитку підприємства найбільш реальнимшляхом є використання високих показників рентабельності капіталу підприємства (ROE =67 – 125 % річних), виявлених на стадії економічної діагностики, для залучення зовнішнього інвестування в статутний капітал підприємства. Залучення зовнішнього інвестиційного капіталу в статутний капітал підприємства доцільно провести за рахунок реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ „Металоіндустрія Плюс” в форму закритого акціонерного товариства (ЗАТ) чи відкритого акціонерного товариства (ВАТ) з емісією акцій на умовах:

 засновники ТОВ „Металоіндустрія Плюс” отримують акції на суму пайових долів в існуючому статутному капіталі 29 тис.грн. та на зароблену суму нерозподіленого прибутку 518,8 тис.грн. за час діяльності підприємства (занулення прибутку нового підприємства при реорганізації) на загальну суму 550 тис.грн.;

 зовнішні інвестори вносять в новий статутний фонд ЗАТ чи ВАТ розміром 1250 тис.грн. додаткові кошти на суму 700 тис.грн. відповідно розподілу при підписці на акції;

 розрахункова прогнозна рентабельність акцій повинна становити не менше 40% річних, що в 2,5 рази вище альтернативної депозитної доходності капіталу, вкладеного в комерційні банки у 2008 році.

Результати комп’ютерного моделювання прогнозів зміни фінансових показників діяльності ТОВ – ВАТ „Металоіндустрія Плюс” наведені в додатку К та на графіках рис.3.23.6.

Як показує аналіз результатів прогнозування (рис.3.2 3.6) за рахунок додаткового росту власного капіталу підприємства на 700 тис.грн. за рахунок додаткової емісії акцій при реорганізації із форми ТОВ в форму акціонерного товариства:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності з рівня 0,043 0,127 у 2007 2008 роках зростає до рівня 0,272, що відповідає нормативно стійкому діапазону 0,2 – 0,35 [71].

2. Коефіцієнт строкової ліквідності з рівня 0,4 – 0,6 у 2007 – 2008 роках зростає до рівня 0,967, що відповідає нормативно стійкому діапазону 0,7 – 0,8 [71].

3. Коефіцієнт загальної ліквідності з рівня 0,99 – 0,167 у 2007 – 2008 роках зростає до рівня 1,874, що відповідає нормативно стійкому діапазону 1,5 – 2,0 [71].

4. Коефіцієнт автономності джерел активів з рівня 0,21 – 0,3 у 2007 – 2008 роках зростає до рівня 0,556, що відповідає нормативно стійкому діапазону > 0,5[71].

5. Показник фінансової стійкості по покриттю запасів з рівня “Кризовий стан” (нестача власних та залучених коштів для покриття виробничих запасів) у 2007 – 2008 роках змінюється до рівня „Абсолютно стійкий фінансовий стан” ( для покриття виробничих запасів достатньо власного оборотного капіталу) [71].

6. Прогнозний рівень рентабельності власного капіталу, який зросте з рівня 582 тис.грн. (2008 рік) до рівня 1 705 тис.грн. (прогноз початку 2009 року), знизиться з рівня 67 125 % у 2007 2008 роках і становитиме 40,6%, що відповідає умовам залучення коштів інвесторів при додатковій емісії акцій.









Оцінка пожежної безпеки.
Відповідно до ОНТП 2486 [46] бухгалтерія по вибуховій і пожежній безпеці відноситься до категорії В (робота з непальними речовинами і матеріалами в холодному стані). Можлива причина пожежі в приміщенні – порушення правил техніки безпеки, несправність електроприладів. Існує охоронно-пожежна сигналізація. У випадку пожежі можна також зв'язатися з пожежною охороною.




ВИСНОВКИ
Економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ “Металоіндустрія Плюс» у 2005 – 2008 роках показала:

-       валюта балансу підприємства за 3 роки діяльності зросту практично в 9 разів, що свідчить про позитивну тенденцію росту підприємства;

-    підприємство є низько платоспроможним та слабо-ліквідним, маючи недостатній запас ліквідності та відсутність запасу стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;

-    підприємство має недостатній рівень автономії (0,3 замість 0,5) за рахунок низького рівня власного капіталу та високого рівня використання позикових коштів комерційних кредитів та авансів;

-    підприємство розвивається циклами, маючи тенденцію до підвищення валюти балансу за рахунок нарощення дебіторсько-кредиторської заборгованості та прибутку у власному капіталі;

-    ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства при зростанні валюти балансів не знижується, що свідчить про ефективність політики оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

-    високий рівень рентабельності роботи підприємства значно підвищив доходність пайових часток у 2006 2008 році, що привело до появи інвестиційного інтересу по вкладанню коштів інвесторів в підприємство;

-    у 2007 році різко зріс рівень ділової активності підприємства, про що свідчить зменшення періоду оборотності оборотних коштів та дебіторсько-кредиторської заборгованості до 22 30 днів, це значно перевищує стандарті норми оборотності (не більше 120 днів на оборот).

Тобто, підприємство знаходиться в сегменті зростання життєвого циклу розвитку підприємства і повинно терміново розробити стратегію розвитку підвищення рівнів ліквідності та платоспроможності підприємства.

В якості основної стратегії розвитку підприємства найбільш реальним шляхом є використання високих показників рентабельності капіталу підприємства (ROE =67 – 125 % річних), виявлених на стадії економічної діагностики, для залучення зовнішнього інвестування в статутний капітал підприємства. Залучення зовнішнього інвестиційного капіталу в статутний капітал підприємства доцільно провести за рахунок реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ „Металоіндустрія Плюс” в форму закритого акціонерного товариства (ЗАТ) чи відкритого акціонерного товариства (ВАТ) з емісією акцій на умовах:

 засновники ТОВ „Металоіндустрія Плюс” отримують акції на суму пайових долей в існуючому статутному капіталі 29 тис.грн. та на зароблену суму нерозподіленого прибутку 518,8 тис.грн. за час діяльності підприємства (занулення прибутку нового підприємства при реорганізації) на загальну суму 550 тис.грн.;

 зовнішні інвестори вносять в новий статутний фонд ЗАТ чи ВАТ розміром 1250 тис.грн. додаткові кошти на суму 700 тис.грн. відповідно розподілу при підписці на акції;

 розрахункова прогнозна рентабельність акцій повинна становити не менше 40% річних, що в 2,5 раза вище альтернативної депозитної доходності капіталу, вкладеного в комерційні банки у 2008 році.

Як показали результати комп’ютерного моделювання прогнозів зміни фінансових показників діяльності ТОВ – ВАТ „Металоіндустрія Плюс”, за рахунок додаткового росту власного капіталу підприємства на 700 тис.грн. при додатковій емісії акцій та реорганізації із форми товариста з обмеженою відповідальністю в форму акціонерного товариства:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності з рівня 0,043 0,127 у 2007 2008 роках зростає до рівня 0,272, що відповідає нормативно стійкому діапазону 0,2 – 0,35.

2. Коефіцієнт строкової ліквідності з рівня 0,4 – 0,6 у 2007 – 2008 роках зростає до рівня 0,967, що відповідає нормативно стійкому діапазону 0,7 – 0,8.

3. Коефіцієнт загальної ліквідності з рівня 0,99 – 0,167 у 2007 – 2008 роках зростає до рівня 1,874, що відповідає нормативно стійкому діапазону 1,5 – 2,0.

4. Коефіцієнт автономності джерел активів з рівня 0,21 – 0,3 у 2007 – 2008 роках зростає до рівня 0,556, що відповідає нормативно стійкому діапазону > 0,5.

5. Показник фінансової стійкості по покриттю запасів з рівня “Кризовий стан” (нестача власних та залучених коштів для покриття виробничих запасів) у 2007 – 2008 роках змінюється до рівня „Абсолютно стійкий фінансовий стан” ( для покриття виробничих запасів достатньо власного оборотного капіталу).

6. Прогнозний рівень рентабельності власного капіталу, який зросте з рівня 582 тис.грн. (2008 рік) до рівня 1 705 тис.грн. (прогноз початку 2009 року), знизиться з рівня 67 125 % у 2007 2008 роках і становитиме 40,6%, що відповідає

умовам залучення коштів інвесторів при додатковій емісії акцій.

Практична цінність отриманих результатів кваліфікаційної роботи полягає в наданні керівництву ТОВ „Металоіндустрія Плюс” об’єктивних даних аналізу поточного економічного стану підприємства та основних негативних тенденцій в його діяльності, а також обґрунтування доцільності запропонованих заходів по подоланню негативних тенденцій та підвищенню рівня результативності та ефективності діяльності підприємства.




СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436IV(діє з 01.01.2004) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року N 549V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276
    продолжение