Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи 3

Вище професійне училище №17 РЕФЕРАТ
Тема:Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи. Виконала: студентка групи №9 Поварчук О.
Прийняла: Голець Б.С.
Коломия – 2001р.
Е кономічна ефективність нової технології, процесу, устаткування визначалася тим, наскільки сумарні витрати на додатково вироблену продукцію (ВД) менші витрат на таку продукцію, вироблену іншими засобами (ВІ). Чим більша різниця (ВІ — ВД)>0, тим ефективнішими вважалися обрані технології, процеси, засоби.
Яскравим прикладом зловживання економічним принципом природокористування може служити наша країна. В умовах планування в колишньому СРСР централізованої командно — адміністративної системи економіка України десятиріччями формувалась без урахування об`єктивних потреб та інтересів її народу, оцінки екологічних можливостей окремих регіонів. Панував принцип “мінімум витрат, максимум прибутку”. Фінансування природоохоронних заходів здійснювалось по залишковому принципу. В результаті склалась одна з екологічно «найбрудніших» економік — перенасичення хімічними, металургійними, гірнорудними виробництвами із застарілими технологіями. В процесі суспільного виробництва щорічно залучається приблизно 1,5 млрд. тон природних речовин. В розрахунку на душу населення це складає 30 т. Такі великі обсяги первинного ресурсовикористання зумовлені екстенсивним характером експлуатації природно-ресурсного потенціалу. Обсяг накопичених відходів добувної, енергетичної, металургійної та інших галузей промисловості досягає 15 млрд. т. і продовжує щорічно збільшуватись більш як на міл`ярд тон. Виснажуються не відновлювані мінерально-сировинні ресурси, інтенсивно забруднюються ґрунти і водойми, все більшою кількістю шкідливих хімічних речовин насичується повітряний басейн. Надмірне нарощуван­ня галузей з високою питомою вагою водоспоживання привело до того, що всі доступні водні ресурси опинилися на межі вичерпання.
Інтенсифікація землеробства, збільшення техно­ген­­ного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури призводить до прискореної деградації ґрунтів, їх родючості.
На території України практично не залишилось водоносних підземних горизонтів питного призначення, де б не були виявлені пестициди, нітрати.
Ведучим принципом природокористування стає еколого — економічний принцип, який передбачає отримання максимального прибутку при мінімальних витратах і мінімальних порушеннях природного середовища.
При еколого — економічному підході головною умовою розрахунків є включення показника збитку, заподіяного забруднення навколишнього середовища W. Тепер нерівність прийме вигляд (ВІ +W— ВД) > 0. В цьому випадку дуже дорога маловідкидна технологія може стати вигіднішою технології, що забруднює природу.
Висока якість навколишнього середовища визначає стан добробуту суспільства, як і матеріальні блага, отримані шляхом виробництва. По шкалі цінностей природні блага по відношенню до матеріальних виходять на перший план. Тому суспільство повинне миритися із закономірним підвищенням вартості промислової продукції, зумовленої високими платежами за природні ресурси. Компенсацією за це має стати підвищення якості повітря, води, ґрунту та інших компонентів соціоекосистеми.
В геоекосистемах із антропогенним навантаженням, близьким до граничного, вводять коефіцієнти геоекологічної небезпеки, якими регулюються в залежності від показника антропогенні впливи на довкілля. Збільшення коефіцієнта захищає геоекосистему від остаточного руйнування. Вводять коефіцієнти і для захисту геоекосистем, які мають рекреаційне значення чи цінні в науковому відношенні.
Охорона природи — задача нашого століття, проблема, що стала соціальною. Снову і знову ми чуємо про небезпеку, що грозить навколишньому середовищу, але дотепер багато хто з нас вважають їхній неприємної, але неминучим породженням цивілізації і думають, що ми ще встигнемо справитися з всіма утрудненнями, що виявилися.
Однак вплив людини на навколишнє середовище прийняв загрозливі масштаби. Щоб у корені поліпшити положення, знадобляться цілеспрямовані і продумані дії. Відповідальна і діюча політика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише в тому випадку, якщо ми нагромадимо надійні дані про сучасний стан середовища, обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробить нові методи зменшення і запобігання шкоди, наносимої Природі людиною.
Використана література:
М. Кисельов «Екологічна компонента процесу державотворення». Розбудова держави. № 7/8 1997 р.
С. Касаткін «Людина в XXI столітті. Проблеми екології». Знання. К.1997р.