Інформаційність як фактор ризику. Операція "Паганель"

Національнийуніверситет «Києво-Могилянська Академія»
Кафедрасоціальних наук та соціальних технологій

Письмоваробота на тему
Інформаційністьяк фактор ризику.
Операція«Паганель»
 
Виконала:
Зінченко ЛіліяОлександрівна,
студентка 3-го р.н.,
ФГН,Культурологія
Київ2010

План
Інформація як фактор ризику
поняття інформації та її види
операція «Паганель»
Вплив інформації на дітей. Реклама якнегативний чинник впливу
Висновок
Список використаної літератури

Інформація якфактор ризику
 
Поняттяінформації та її види
 
Інформація – це фактор ризику, який можезавдати шкоди як індивідам, так і колективам. Неправдиві донесення у КДБ булипричиною арештів мільйонів людей. Інформація у формі реклами примушує тисячіздорових людей споживати непотрібні ліки, підпільно пролазить у вигляді 25-гокадру і підказує стрибати з вікна чи голосувати за «справжнього» кандидата />[1;167].
Інформацію умовноможна поділити на три категорії:
а) Інформація,що здається приймачам справжньою, вважається потрібною. За неї євинагорода, іноді – слава. З точки зору астрономії, астрологія дає неправильнуінформацію. На життя людей впливає Сонце, Місяць. Далекі зірки не впливають.Але оскільки на психіку можна впливати багатьма способами (ворожіння на картах,кубиках, кавовій гущі, воскові; через співи, вірші, картини, казки тощо), томожна впливати і ворожінням по зірках нашого згустку – Галактики. Якби булиназви зірок далеких галактик, то і по них би гадали. Отже, вигадана астрологамиінформація здається справжньою, за неї платять, не карають, як за соціалізму.Багатогранна та багатосторінкова інформація про НЛО, аномальні явища(телекінез, телепатія, полтергейст і Барабашка) є на слуху у всіх, але ніхто зопитаних особисто з цими явищами не стикався у житті. Інформація про диваздається правдивою, є бажаною і потрібною [1;169].
Особливим видомінформації є релігійна. Вона потрібна знедоленим, хворим, нещасним як останнянадія. Вона потрібна і казнокрадам – хтось все-таки мусить відпустити їм гріхи.І хоч би як не переконували вчені-природознавці про закони Природи, все одно єі будуть області гіпотез і вірувань [1;169].
б) Інформаціянебажана або така, що здається сумнівною.
Розвідник РіхардЗорге та інші (не менше 10) повідомляли у Кремль про дату нападу Гітлера наСРСР. Сталін не вірив, бо не хотів вірити. Інформація була небажаною, томуперейшла до ряду сумнівної [1;170].
За кілька місяцівдо аварії на ЧАЕС «Літературна газета» опублікувала статтю про страшний безладта порушення там. Журналістку Аллу Ярошинську зняли з роботи. Інформація буланебажаною. Громадяни до цього часу не зрозуміли, що «чорнобильська аваріявідбулася із причини накладання важко пояснюваних помилок технічних рішень,автори яких – вчені-керівники проекту реактора РБМК («Комсомольська правда»,26.04.1991). Зрозуміти це складно, бо інформація «втоплена» у загальних фразах[1;170].
Небажаною булаінформація Георгія Гонгадзе та інших постраждалих журналістів. Колеги по роботізагиблих брехали, жили поруч, навіть отримували винагороди. Як писав І. Франко:«Брехливому псу хліба дають». Це щиро висвітлює наявну ситуацію. Бачимо, щопрофесія гуманітарія є досить небезпечною [1;170].
Багатогуманітаріїв гине і за кордоном. Організація «Репортери без кордонів»повідомила, що 2003 року у світі загинуло 40 журналістів, 2004 – 56. В Іракувбито 2004 року 19 журналістів, 15 – захоплено в полон. За 20 років війни уВ’єтнамі загинуло 63 журналісти [1;170].
Для порівняння іза статистикою експертів «ВРТGroup» за 6 років в Україні та країнах СНД булоздійснено 2500 захоплень підприємств, підірвано 236 авто, вбито 117 людей[1;170].
в) Передчаснаінформація
Як відомо,генетика з кібернетикою, що розвивалися досить швидко не лише за кордоном, а йу СРСР, були визнані «продажними дівками» імперіалізму, бо комусь (наприклад,Лисенку і Мічуріну) заважали. Брат президента АН СРСР фізика С.І. Вавіловабіолог М.І. Вавілов загинув у сталінському таборі, так що і могили немає.Супутники запустив Союз першим, бо слово «автоматизація» не було забороненим.Під такою вивіскою розвивалася і кібернетика [1;170-171].
ГеронАлександрійський (І ст. н. е.) продемонстрував першу парову турбіну. Вонавиявилася непотрібною, бо механічну роботу в той час виконували раби. Післяреволюцій до влади приходять неграмотні ейфористи. Так було з Росією, Китаєм,Кореєю. Ватажкам здається, що на українській землі, яка може прогодувати 250млн. людей, де на 1 % суші земної кулі зосереджено 5,2 % світових запасівприродних ресурсів, можна збудувати земний рай сокирою, лопатою, сапою.«Україна буде аграрною!» — розпорядилася нашою долею одна отаманша і зменшилавидатки на науку, збільшивши зарплату іноземним консультантам із сумнівнимдосвідом, освітою і незнанням нашого менталітету [1;171].
Наведені прикладисвідчать, що розподіл інформації на правду і брехню на практиці часто нереалізується за життя інформатора. Найбільше спотворена інформація саме угуманітарній сфері [1;171].
Операція«Паганель»
інформаціяризик операція паганель
Операцією«Паганель» названо масові смерті вчених, що трапилися у 2001-2002 рр. Тодізагинули:
·  Беніто Куе, фахівець у галузімолекулярної біології; вивчав інфекційні хвороби; збитий автомобілем улистопаді 2001 р.;
·  Дон Уїлі, мікробіологГарвардського університету; його тіло виловили у р. Місісіпі у листопаді 2001р.;
·  Володимир Пасічник, емігрував1989 р.; фахівець у галузі бактерійних ракет; помер у Великобританії відінсульту у листопаді 2001 р.;
·  Роберт Шварц, мікробіологСША; зарізали вдома у листопаді 2001 р. ;
·  Нгаєн Ван Сет, відкрив вірусвіспи мишей; задихнувся у лабораторній камері у листопаді 2001 р.;
·  Віктор Коршунов, фахівецьдитячих хвороб; загинув у Москві в лютому 2002 р. від удару по голові;
·  Таня Холімаєр і Гайян Хуанг,мікробіологи; застрелені обоє із його руки;
·  Ян Лагфорд, фахівець у галузішкідливих екологічних факторів (Великобританія); вбитий у лютому 2002 р.;
·  Девід Уїн-Вільямс,астробіолог (Великобританія); збитий автомобілем;
·  Стівен Мостов, «Доктор Грип»;розбився на власному літаку [1;167-168].
Згідно з однієюверсією, ці біологи загинули тому, що були носіями важливої інформації. Зазагадкових обставин загинула частина космонавтів США, які брали участь упольотах на Місяць [1;168].
В Україні щорокугине 8-12 журналістів. Негативну інформацію отримують психологи і соціологи відсвоїх клієнтів. Серед цих професій найбільший відсоток самогубств. У періодсоціалізму на першому місці від цього лиха було журналістів. Тривалість життявидатних соціологів ХХ ст. – 72,7 р., психологів – 76. Як вважає авторнаведеної статистики, напевно, саме тоді «психологи та соціологи не набиралисянегативної інформації від своїх пацієнтів» [1;168].
Середнятривалість життя літераторів, яких за соціалізму визнавали класиками, — 68 р.,решти – 59. якщо на 100 тис. населення припадає 20 самогубств, країна, заданими ВОЗ, прямує до самознищення, через безліч негараздів, лакмусом яких єсамогубці. У Литві – 44 випадки / рік на 100 тис. населення, Росії – 40,Україні – 29. Примусові смерті характерні для багатьох поетів. У ХІХ ст.середня тривалість життя становила: пасічник – 75 років, фізик – 70-73,письменник – 62, поет – 37 р. Як співав щодо останніх В. Висоцький: «Поэты ходят пятками по лезвию ножа, иранят в кровь свои больные души». Серед правителів не було визначних поетів, хоча писаливірші Хо Ші Мін, Мао Цзе Дун та інші. За словами В. Копаня, «серед поетів небуло вампірів, як і поетів серед вампірів». Тому, на його думку, рано загинулиПушкін, Лермонтов, Єсенін, Маяковський, Шевченко, Цвєтаєва [1;168].
Зараз, згідно звищеназваним автором, «йде полювання на бізнесменів», бо «вони також багатознають, мають, але не хочуть або не можуть поділитися». В Україні 149 такихжертв на рік, у Казахстані – 119, у Колумбії – 105. Лише у Києві та областінараховується 4000 невпізнаних трупів («Вечірні вісті», 23.02.2005) [1;168].
Впливінформації на дітей. Реклама як негативний чинник впливу
 
Тепер подивимосяна інформацію в дещо іншому форматі чи з іншого ракурсу. Здається, вже ніхто несумнівається в тому, що сучасна індустрія реклами, прекрасно знаючи специфікулюдської психології, активно експлуатує дітей. «Правильні» установки повідношенню до того чи іншого бренду намагаються сформувати у людини якомогараніше. Багато спеціалістів обмежують верхню вікову «планку» будь-якої цільовоїаудиторії 45-50 роками. В цьому є своя логіка. Вважається, що потім вплинути надумку людини практично неможливо (за винятком реклами деяких специфічних груптоварів – ліків тощо). Значно вигідніше привернути увагу молодої аудиторії,сформовані й усталені смаки до певного бренду якої вона зможе пронести черезусе життя [2].
Згідно зсучасними уявленнями, у мозку людини протікають процеси верифікації інформації,тобто визначення її достовірності. Будь-який живий організм постійно атакуєвелику кількість різноманітних, іноді суперечливих сигналів. Вони несуть у собіінформацію про те, що відбувається як у зовнішньому, так і внутрішньомусередовищі. У людини вся інформація піддається логічній (свідомій) абоавтоматичній (несвідомій) оцінці з точки зору її достовірності і значущості.Завдяки цьому вона відмежовує себе від реагування на непотрібні сигнали, якінесуть несуттєву або хибну (невірну) інформацію. Сприйняття інформації безкритичної переробки саме і властиво маленьким дітям. У цьому віці це біологічносуттєво. Людський мозок як губка всотує в себе будь-яку інформацію, адже вонаможе знадобитися у майбутньому. Лише в подальшому, в міру накопичення життєвогодосвіду і розвитку логічного мислення, сприйняте починає піддаватися критичномуаналізу [2].
Природа мудра.Вона передбачила багато чого, але не сучасну індустрію масової реклами іпропаганди. Те, що було суттєвим протягом багатьох тисяч років людськоїеволюції, сьогодні може вже й не бути таким – через все зростаючу кількістьінформаційного сміття, що щоденно атакує людину [2].
Тож у той час,коли дорослі вже перенасичені рекламним «наповненням» і не здатні адекватно сприйматицю набридливу одноманітність, діти ж захоплено «включаються» у той дивний і щенезнайомий їм світ гучного звуку, яскравого екрану та рухливих створінь, щобігають по «блакитній коробці». Саме в цей час реклама виступає тим вбивчимінструментом для дитячої психіки та їх наївного сприйняття. В подальшому цевпливає як на смаки певних вікових груп, так і в багатьох випадках та моральнуповедінку як вдома з батьками чи своїми дітьми, так і на робочому місці, укультурному середовищі тощо.

Висновок
 
Отже,інформаційність є досить суттєвим та важливим фактором ризику для будь-якоїлюдини у будь-якому віці, а особливо у сфері гуманітарії та на початковихетапах розвитку особистості. Саме інформаційне середовище має піддаватисясуворому критичному аналізу та бути об’єктом небайдужого ставлення людини усфері її діяльності. Як бачимо, інформація не лише розвиває людину як джерелознань, але також може пагубно впливати на її життя і здоров’я, бути небезпекоюпід знаком питання.

Списоквикористаної літератури
 
1. Копань В.С. Охорона праці вгуманітарній сфері. – К.: Ун. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2008. – 198 с.
2. Молчанов И., Сороченко В. Детскаяреклама // Русколань – Информационный ресурсный центр по практическойпсихологии «ПСИ-ФАКТОР» // www.utro.ru/news/2003/05/13/147317.shtml