Ефективність використання вироничих ресурсів підприємства на прикладі ВАТ Острозький цукровий завод

При високій якості сировини в харчовій промисловості, тобто на кінцевій стадії  технологічного ланцюга “виробництво – переробка”, знижуються її витрати на одиницю продукції, підвищується її якість, зменшується трудомісткість виробів і витрати енергетичних ресурсів, зменшуються витрати на перевезення.
1.3. Особливості використання матеріальних ресурсів на підприємствах цукрової промисловості Удосконалення методів зберігання і переробки сировини на базі використання нової техніки і прогресивної технології і на основі удосконалення організації виробництва – один з основних напрямків  ефективного використання сировини. На  підприємствах, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину, внаслідок сезонності її надходжень утворюються значні  запаси. При  довгому зберіганні сировина піддається частковому псуванню. Особливо відчутні втрати маси і зниження якості при зберіганні соковитої сировини: цукрового буряку, картоплі, овочів.
В цукровій промисловості на довгострокове зберігання закладаються значні запаси сировини, при цьому скорочення втрат суттєво впливає на економіку бурякоцукрового виробництва. З метою скорочення втрат застосовуються розроблені наукою і практикою різні способи зберігання цукрового буряка із застосуванням активної вентиляції у високих кагатах, впровадженню хімічних речовин захисту кагатів і інші. Довга тривалість зберігання буряка в цукровій промисловості зв'язана з оптимальною тривалістю бурякоцукрового виробництва. Збільшення сезону переробки цукрового  буряка тягне за собою зниження виходу цукру із сировини внаслідок підвищення втрат, в той же час скорочення періоду переробки знижує ефективність використання основних виробничих фондів і робочої сили. Оптимальна тривалість сезону бурякоцукрового виробництва визначається співставленням результатів взаємодії цих факторів. Досягнутий рівень техніки і технології ще не забезпечує повного вилучення корисної частини із сировини, а її переробка зв'язана із значними втратами на різних стадіях виробничого процесу. Так, при переробці цукрового буряку вихід готового продукту – цукру складає біля 70% по відношенню до його вмісту в заготовленій сировині
Бурякоцукрове виробництво характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання здійснює вирішальний вплив на економічну ефективність роботи цукрових заводів. Крім того, цукрова промисловість споживає значну кількість таких важливих матеріальних ресурсів, як паливо (мазут, газ), електроенергія, вапняковий камінь, фільтрувальна тканина, мішки для упаковки цукру та багато інших матеріалів. На долю матеріальних ресурсів в структурі виробництва цукру-піску із буряків припадає 89-91% всіх витрат. Ця обставина надає особливого значення питанням глибокого вивчення, освоєння і практичного вирішення завдання більш раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів в цукровій промисловості, так як даний фактор має вирішальний вплив на підвищення ефективності і інтенсифікації бурякопереробного  виробництва.
Важливу роль в зниженні витрат сировини має нормування. Потреба в сільськогосподарській сировині і її витрати на вироблення продукції визначаються на основі прогресивних норм, що враховують якість сировини і досягнутий рівень техніки і технології.
1.4. Шляхи раціонального використання  сировини
в цукровій промисловості В умовах інтенсифікації виробництва все більшого значення  набуває удосконалення виробничих і економічних зв'язків  сільськогосподарської і перероблюваної промисловості з метою досягнення високих кінцевих результатів. Удосконалення єдиного ланцюга “поле-виробництво” впливає на скорочення втрат сільськогосподарської сировини і підвищення виходу готової продукції з одиниці площі пашні.
Особливу увагу потрібно приділяти питанням комплексного використання сировини і утилізації відходів, а також агропромисловій інтеграції  (утворення об¢єднань різного типу), що сприяє повному використанню трудових і матеріальних ресурсів.
Комплексне використання сировини – важливий резерв економії матеріальних ресурсів, розширення асортименту і збільшення випуску продукції, підвищення виробництва в галузях харчової промисловості, що переробляють  первинну сільськогосподарську сировину. Більшість побічних продуктів і відходів виробництва, що утворюються при переробці сільськогосподарської сировини, характеризуються цінним хімічним складом і можуть бути використані для виготовлення різноманітної продукції.
У цукровій промисловості побічні продукти і відходи виробництва використовуються таким чином:
 - жом буряковий – на корм худобі в свіжому вигляді 80-85%, на вироблення сухого  жому – 15-20%;
        — меляса — на промислову переробку 80% (спиртова промисловість), на корм худобі 20%;
 - дефекаційний осад – на вапнування ґрунту.
Таким чином, цукрова промисловість має значні резерви, що закладені в комплексному використанні цукросировини.
        На даний час комплексне використання сільськогосподарської сировини обмежується таким рядом факторів, як відсутність комплексного обладнання для переробки відходів, недостатнім рівнем концентрації виробництва та ін.
Сировиною цукрові заводи забезпечують, як правило, велике число сільськогосподарських господарств. Важливе значення тут мають виробничі зв’язки  цукрових заводів з сільськогосподарськими підприємствами по поставках відходів бурякоцукрового виробництва, кількість яких  приблизно рівна масі перероблюваних буряків і використовується для тваринництва (жом) і підвищення врожайності ґрунтів (дефекаційний осад). Це передбачає розвиток інтеграції сільськогосподарського і промислового виробництва – утворення цукрових комбінатів, до складу яких входять цукровий завод, господарство, що вирощує насіння цукрового буряку, і підприємства по відгодівлі великої рогатої худоби на відходах виробництва.
Зменшення процентного вмісту цукру в побічному продукті бурякоцукрового виробництва – мелясі – також є одним з пріоритетних  напрямків у збільшенні виходу цукру з одиниці  сировини, а отже, покращення техніко-економічних показників роботи. Меляса вміщує близько 50% цукру, отже важливим напрямком галузі є розробка і впровадження у виробництво способів додаткового вилучення цукру із меляси шляхом демінералізації і впровадження в технологію спеціальних смол.
Викладене народногосподарське значення матеріально–сировинних і паливно–енергетичних ресурсів в цукровій промисловості визначає необхідність раціонального і максимально ефективного використання цих ресурсів на підприємствах галузі.
Отже, основні шляхи раціонального використання сировини при виробництві цукру у бурякоцукровій промисловості – поліпшення якості сировини; зменшення витрат при зберіганні і транспортуванні, у виробництві; дотримання нормувань; комплексна переробка сировини, а також організація нових виробництв на базі використання відходів та вторинних матеріальних ресурсів.           
 
2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ВАТ “ОСТРОЖСЬКИЙ  ЦУКРОВИЙ ЗАВОД” 2.1. Техніко – економічна характеристика підприємства і   основні показники його роботи Острозький цукровий завод розташований в с. Остроги Рівненської області. Завод був збудований і введений в експлуатацію в 1968 р. ВАТ «Острозький цукровий завод» створений за рішенням №68 від 06.03.95р. та зареєстрований рішенням Острозької райради народних депутатів 16.03.1995 р.
Сьогодні Острозький цукровий завод – це сучасне підприємство з виробничою потужністю 3000 тон переробки цукрових буряків за добу та 60 тонн сухого жому на добу. Це механізоване підприємство,  оснащене новими схемами автоматизації виробничих процесів.
В 1994 році на базі Острозького цукрового заводу було створено орендне підприємство «Острозький цукровий завод», яке являло собою цілісний майновий комплекс із закінченим технологічним циклом по переробці цукрової сировини.
У відповідності з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 25.02.97 р. №145 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №57/93 «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» орендне підприємство «Острозький цукровий завод» в процесі приватизації було перетворено в відкрите акціонерне товариство «Острозький цукровий завод»
Основною продукцією цукрового заводу з цукрових буряків. В результаті переробки цукрових буряків утворюється побічна продукція: жом і меляса.
Жом відпускається сільськогосподарським підприємствам і служить кормом для худоби.
 Меляса реалізується на підприємствах спиртової галузі для виготовлення стратегічного продукту – спирту, а також для виготовлення кормових та хлібопекарських дріжджів, лимонної кислоти і частково для корму великої рогатої худоби.
По призначенню готової продукції цукровий завод відноситься як до групи «А», так як виробляє продукцію, що поставляється як сировина іншим галузям харчової промисловості ( кондитерська, хлібопекарна та ін.), так і  до групи «Б», продукція якої безпосередньо надходить до населення.
По типу виробництва – цукровий завод відноситься до масового типу.
По часу роботи на протязі року завод являє собою сезонне виробництво з тривалістю сезону виробництва в 45-90 діб,  хоча в кращі роки завантаженість заводу сировиною сягала 120-140 діб.
По часу роботи на протязі доби відноситься до безперервних. Сокодобування останні роки розпочинається на початку другої декади  вересня  із забезпеченням тридобового запасу сировини.
Сировинна зона заводу розміщена на території Рівненської, Хмільницької, Житомирської та Тернопільської області.
Таблиця 2.1. Основні виробничо — технічні показники роботи заводу
                                         за 2000-2001 роки.
П о к а з н и к и
Одиниці виміру
2000
2001
Абсолютне відхилення
Перероблено цукрових буряків
  тонн
80708
130065
   49357
Цукристість сировини
%
16,21
16,36
 0,15
Вихід цукру
%
12,84
13,30
  0,46
Втрати цукру у виробництві
%
0,98
0,80
— 0,18
Вміст цукру в мелясі
%
1,99
1,94
— 0,05
Вироблено цукру-піску всього
тонн
16905
12931
3975
Вироблено меляси
тонн
5102
4132
  +970
Вироблено жому
тонн
104634
83588
+21046
Всього діб виробництва
діб
59,45
54,47
+4,98
Тривалість сокодобування
діб
56,45
51,47
Середньодобова продуктивність по буряку
тонн
2233
1956,1
+276,9
Середньодобова продуктивність по цукру
  тонн
281
235,8
+45,2
Затрати праці на 100 тонн перероблених буряків
люд
дні
9,8
12,7
— 2,9
Використання умовного палива
  %
6,49
6,76
— 0,27
Використання вапнякового каміння
  %
7,36
7,2
+0,16
Коефіцієнт виробництва
 ---
82
76,9
+5,1
Коефіцієнт заводу
 ---
83
81,2
+18
Середньоспискова чисельність персоналу
чол
481
518
— 37
Собівартість 1 т цукру
грн.
7 55,72
904,47
— 148,75
Товарна продукція в порівняних цінах
тис. грн
13425,3
10192,9
+3232,4
Виробіток на 1-го працівника
грн
27911,2
19677,4
+8233,8
Фонд споживання
всього:
в т.ч. на 1-го робітника
 
тис.грн
 грн
885,1
1840,1
893,3
1724,5
— 8,2
+115,6
Прибуток
тис.грн
1103,6
— 244
+1347,6
  За виробничий сезон 2001 року було перероблено 126065 тон цукрових буряків, що на 25,2% більше, ніж у минулому році. Одержано цукру 16905,3 тон. Вміст цукру в мелясі становив 1,94%, що на 0,29 нижче нормативних даних. Зниження нормативу пояснюється малою тривалістю зберігання буряків. По цій причині та в зв«язку з удосконаленням схеми дефекосатурації (установлено І та ІІ сатурації модернізованого типу) зріс вихід цукру порівняно з 2000 роком на 0,42%.
Добова потужність по переробці цукрових буряків – 2500 тон, але в зв»язку із збоями в роботі газової печі не була досягнута та знизилась до 2233 тон.
Збільшення витрат доломіну порівняно з нормативними даними зумовлено неякісною роботою застарілого обладнання (завантажувального пристрою газової печі).
2.2. Ефективність використання сировини На Острозькому  цукровому заводі основною сировиною для виробництва цукру-піску є цукрові буряки.
Для успішного культивування цукрових буряків необхідний клімат, що забезпечить достатню кількість світла, тепла, вологи. Безморозний вегетаційний період повинен продовжуватися 150-180 днів. Сума температур повітря за цей період повинна в середньому скласти 1500 оС, а кількість опадів – 450-600 мл. Бажано, щоб опади були з половини червня і продовжувалися помірно до початку серпня. Осінь, бажано, щоб була суха і тепла.
Буряки – це сільськогосподарська культура (дворічна), характеризується тим, що вміст цукру в ній порівняно невисокий. Даний фактор вказує на високий процент використання продукції, тобто на виробництво 1 т цукру необхідно 8-9 т цукросировини – буряків.
Під час транспортування і вантажно–розвантажувальних робіт якість сировини помітно погіршується, а отже погіршуються якісні показники буряка.
Цукрові буряки – продукти, що швидко псуються, і тому необхідно слідкувати за графіком копання і вивезення сировини з полів, тому що сировина підв’ялена, підморожена уже не дає бажаного результату. Так як буряки швидко псуються, втрачаючи свої якісні показники, це помітно відбивається на техніко–економічних показниках виробництва і обумовлює одну із важливих особливостей цукрової промисловості – сезонність виробництва.
Від кількості і якості цукросировини в значній мірі залежить виробництво цукру і його економічна ефективність.
При зберіганні буряків важливим і вирішальним значенням є те, щоб буряки були в здоровому стані і мали власний “імунітет”. Ніщо не допоможе проти розвитку мікроорганізмів, якщо самі буряки втратять здатність боротьби з ними. Отже, необхідно берегти буряки від ушкоджень, уражень та іншого механічного впливу, тому що в пом’ятих  місцях частина клітин відмирає і там розвиваються мікроорганізми, що сприяють загниванню буряків і внаслідок цього вони стають непридатними до переробки.
Отже, біологічні і мікробіологічні фактори потребують дотримання наступних необхідних умов при зберіганні цукрових буряків:
– температура при зберіганні буряків повинна бути низькою, що затримує розвиток мікроорганізмів, але не нижче 00С, щоб буряки не підморожувалися;
–  корінь буряка повинен бути здоровим і неослабленим;
– постійне сортування буряків запобігає від попадання  недоброякісних буряків в якісні кагати.
Коли погода стоїть тепла, необхідно приймати заходи по охолодженню буряків. Активне механічне вентилювання високих кагатів особливо необхідне для регулювання температури. Без додаткового вентилювання температура в кагатах підвищується і втрати цукру в буряках збільшуються.
На зберігання і транспортування сировини впливають такі фактори:
– якість сировини – буряків;
– спосіб доставки сировини з полів на завод;
– час поставки буряків;
– тривалість зберігання буряків на полях господарств;
– прогресивність техніки і технології укладки буряків у кагати і їх зберігання;
– тривалість  перебування їх у гідротранспортері;
– тривалість перебування буряків у бурячній мийці;
– набір механізмів на тракті очистки і подачі сировини.
Для захисту буряків від підморожування використовують покривний матеріал: поліетиленові та очеретяні мати,  інше.
Отже, основними напрямками аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів є:
— забезпечення підприємства сировиною і матеріальними ресурсами під виробничу програму;
— ефективне і раціональне використання цих ресурсів.
    продолжение
В табл… 2.1 наведені деякі техніко-економічні показники якості заголеної сировини в зоні заводу  за три останніх сезони в порівнянні з основним якісним показником її переробки – виходом цукру. 
 

Таблиця 2.1.
Показники якості заготовленої в зоні заводу сировини
за 1999-2001 роки
Показники
Одиниці
виміру
Роки
Абсолютне  відхилення у 2001 р. від 2000 р.
1999
2000
2001
Цукристість буряків по прийманню
% до маси буряку
16,47
16,21
16,36
+0,15
Цукристість стружки
% до маси буряку
16,16
15,81
16,1
+0,29
Загальна забрудненість
% до маси буряку
21,0
24,0
19,0
-5,0
Втрати цукру при зберіганні
% до маси буряку
0,58
0,85
0,53
-0,32
Втрати буряків при зберіганні і транспортуванні
% до маси буряку
3,05
2,84
2,0
-0,84
Зелена маса
% до маси буряку
2,4
2,0
3,7
+1,7
Доброякісність буряків
% до маси буряку
85,8
85,2
86,4
+1,2
Вихід цукру
% до маси буряку
13,41
12,84
13,30
+0,46
Із приведеної таблиці можна зробити висновок про те, що процес виробництва цукру дуже складний і неоднозначний, так як немає прямої залежності кількісних і якісних показників сировини і виходу цукру. Крім того, спостерігається значне коливання цих показників по виробничим сезонам. Це говорить про те, що необхідно розглядати комплекс показників для оцінки ефективності використання сировини.

Таблиця 2.2.
Заготівля цукрових буряків
П о к а з н и к и
Одиниці виміру
Р о к и
1999
2000
2001
Площа посіву
га
8616
7191
8494
Урожайність
ц/га
149
144
200
Цукристість
%
16,36
16,21
16,47
Вироблено цукру з 1 га
ц
24,4
23,3
32,9
Вихід цукру
%
13,41
12,84
13,30
Одержано цукру з 1 га
ц
20,0
18,5
26,6
Коефіцієнт виробництва
%
82,0
76,9
80,7
Заготовлено цукрових буряків
т
128638
103652
169800,9
Вироблено цукру
т
16586
12511
21447
Вироблено жому
т
104634
83588
136630
Вироблено меляси
т
5102
4132
6939
 
Аналізуючи таблицю 2.2., спостерігаємо:
— збільшення площ посіву цукрових буряків в 2001 році в порівнянні з середнім показником на 516 га;
— врожайність в 2000-2001 роках впала приблизно на 50ц/га в порівнянні з 1999 роком;
— цукристість буряку в 2001 році коливається в середніх інтервалах 16,34%;
— виробіток цукру з 1 га в 2001 році зменшився на 6,6 ц в порівнянні з 2000 роком;
— середній показник по заготівлі цукрових буряків склав 134030,3 т, що вище від фактичного показника за 1999 рік на 5392,3 т;
— середній виробіток жому склав 108284 тони, що в порівнянні з фактичним виробітком жому в 1999 році більше на 3650 тон;
— середній виробіток меляси склав 5391 т, що в порівнянні з фактичним виробітком за 1999 рік вище на 289 т;
— коефіцієнт виробництва в 2001 році склав 80,4,0%, що вище від середнього коефіцієнта виробництва за останні три роки (79,9%) на 0,8%.
При переробці буряків утворюється цінна побічна продукція – жом і меляса, які повністю використовуються в народному господарстві. Малоцінні відходи виробництва — бурякові хвостики, фільтраційний осадок, відходи гашеного вапна використовуються частково.
В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин. В склад сухих речовин входять: клітковина – 2,5%; азотні речовини – 0,6%; пектинові речовини – 2,6%; зола – 0,2% і цукроза – 2%. Жом – цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.
Кормова меляса складає 4,0- 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною для виробництва хлібопекарських дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютамінової кислот.

Таблиця 7.1.3. Аналіз виходу цукру з тони перероблених буряків на ВАТ «Острозький цукровий завод»     
№
п/п
Показники
Од. вим
   За
1998р         факт.
За звітний 1999 р
Відхилення
     П
     л
     а
     н
    Ф
     а
     к
     т
від плану
     від
звіту за минулий
     рік
1
          2
 3
    4
     5
     6
      7
      8
1
Перероблено цукрових буряків
т
100708
145200
126065
-19135
+25357
2
Цукристість буряків при прийманні
%
16,21
16,0
16,36
+0,36
+0,15
3
Втрати цукру при зберіганні і транс-портуванні до маси перероблених
Буряків
%
0,85
1,08
0,53
-0,55
-0,32
4
Втрати цукру у виробництві до маси перероблених буряків
%
0,98
0,98
0,80
-0,18
-0,18
5
Втрати цукру в мелясі до маси перероб буряків
%
1,99
2,25
1,94
-0,31
-0,05
6
Втрати умовного палива до маси перероб буряків
%
6,76
6,5
6,49
-0,01
-0,27
7
Витрати вапняк. каменю до маси перероблених
Буряків
%
7,2
7,2
7,36
+0,16
+0,16
8
Затрати праці на виробництво цукру
л/
дні
12790
   ___ 
12354,4
  ____
-435,6
9
Вихід цукру до маси перероблених  буряків
 %
12,84
12,5
13,41
+0,91
+0,57
11
Загальний вихід цукру – піску
  т
12931
18150
16905,3
-1244,7
+3974,3
12
Зважено білого цукру-піску
т
12511
  ____
16586
   _____
+4075
Аналізуючи таблицю 7.1.3 «Аналіз виходу цукру з 1 тони перероблених буряків  на  ВАТ „Острозький цукровий завод“  спостерігаємо  що:
— маса цукрових буряків до переробки в 1999 році збільшилася в порівнянні з 1998 роком на 25357 тон. При цьому не було виконано планове завдання на  19135 тон цукрових буряків;
--цукристість буряків в 1999 році була вища від планової на 0,36% та від 1998 року – на 0,15%;
— в цілому втрати цукру при зберіганні та транспортуванні у виробництві та в мелясі в 1999 році не перевищували нормативи і були значно нижчі від цих показників за 1998 рік;
— затрати праці на виробництво цукру-піску в 1999 році зменшились на 435,6 людино-днів;
— вихід цукру-піску до маси перероблених буряків у 1999 році збільшився від показника 1998 року на 0,57%
— вихід фактичного цукру збільшився в порівнянні з 1998 роком на 3974,3 тони у зв¢язку  із збільшенням обсягів переробки цукрових буряків.
Таблиця 7.1.4. Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на ВАТ „Острозький цукровий завод“
№п/п
  
         П о к а з н и к и
Од.вим.
1998р
1999р
Абс.відхилення 1999р від 1998р
 1
                     2
 3
    4
      5
        6
  1
Обсяг товарної продукції в порівняльних цінах
тис.
грн
10192,9
13425,3
+3232,4
  2
Обсяг переробленої сировини
т
100708
126065
+25357
 3
Вартість чистих матеріальних витрат
(за вирахуванням вартості зворотніх
відходів)
тис.
грн
1765
2054
+289
 4
Матеріаломісткість
грн
0,173
0,152
-0,021
 5
Матеріаловіддача
грн
5,78
6,54
+0,76
 6
Вихід товарної продукції з 1 тони переробленої сировини
тис.
грн.
0,101
0,106
+0,005
 7
Вироблено цукру-піску
т
12511
16586
+4075
Аналізуючи таблицю 4.1.4.»Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на ВАТ «Острозький цукровий завод» спостерігаємо, що в 1999 році збільшення обсягів переробленої цукросировини на 25357 тон веде до зменшення матеріаломісткості на 0,021 грн., а відповідно, до збільшення матеріаловіддачі на 0,76 грн. Вихід товарної продукції з 1 тони переробленої сировини виріс на 5 грн.
Таблиця  4.1.5. Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів при виробництві цукру-піску на ВАТ «Острозький цукровий завод»
№п/п
         
              П о к а з н и к и
Од.
вим
Продукція (цукор-пісок)
Абс.відхилення
1999р від 1998р
1998
1999
1
Вартість сировини і основних матеріалів на весь випуск продукції
тис.грн
1906
2985,9
+1079,9
2
Кількість виробленої продукції
т
4407
6027
+1620
3
Вартість сировини і основних матеріалів на 1 т продукції
тис
грн
0,432
0,495
+0,063
4
Вартість продукції за оптовими цінами підприємста
тис
грн.
4218,4
5767,8
+1549,4
5
Відпускна ціна 1 т продукції
тис
грн
0,957
0,957
        0         
6
Матеріаломісткість
грн
0,452
0,518
+0,066
7
Матеріаловіддача
грн
2,212
1,932
-0,28
Аналізуючи таблицю 4.1.5.«Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів при виробленні цукру-піску на ВАТ „Острозький цукровий завод“ видно, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 1999 році матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддачі зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартості сировини і основних матеріалів.
Отже, важливими напрямками зменшення витрат сировини є:
— впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;
— визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;
— скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;
— комплексна переробка сировини;
— збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технології виробництва.
Таблиця 4.1.6. Витрати допоміжних матеріалів на переробку буряків
                на ВАТ „Острозький цукровий завод“ у 2001 році
№
п/п
      Показники
Од.
вим
Абс. ве-
личина
У % на 100 т буряків
Абс. від-
хилення
План
факт
 1
               2
  3
      4
      5
       6
      7
 1 
Умовне паливо
  т
8182
6,5
6,49
-0,01
 2
Вапняковий камінь
  т
927,8
7,2
7,36
+0,16
 3
Дифузійні ножі
 шт
5200
1,4
4,1
+2,7
 4
Фільтрувальні тканини
 м
2898
2,8
2,27
-0,53
 5
Хлорне вапно
 кг
3000
15,0
2,34
-12,66
 6
Три натрій фосфат
 кг
13870
12
11
-1,0
 7
Формалін
 кг
11000
15,0
8,7
-6,3
 8
Соляна кислота
 кг
10000
8,8
7,9
-0,9
 9
Олія
 кг
500
0,5
0,4
-0,1
10
Сода
 кг
22400
18
17,8
-0,2
11
Моногліцерин
 кг
200
10
0,16
-9,84
Як видно з таблиці 4.1.6. » Витрати допоміжних матеріалів на переробку цукрових буряків на ВАТ «Острозький цукровий завод» у 1999 році." фактичні витрати допоміжних матеріалів не перевищували нормованих показників, окрім витрат вапнякового каменю (+0,16%), що пояснюється збоями в роботі газової печі 
2.3. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів Розглянемо забезпечення та використання паливно-енергетичних ресурсів. Бурякоцукрове виробництво відноситься до групи тепломістких виробництв, які споживають велику кількість тепла у вигляді пари для технологічних цілей, яка перетворюється в електричну і механічну енергію.
Таблиця 4.1.7. Використання палива на ВАТ «Острозький цукровий завод»
№п/п
Види продукції
        і робіт
Од
вим
Вироб-
лено
за 1999
Витрати на од. продукції, кг
Витрати на всю продукцію, т
Абс. відхи-лення
1998
1999
1998
1999
1
Електроенергіявідпущена з сіті
тис.
кВт
год
6715
172,5
172,5
123
123
   __
2
Теплоенергія, відпущена котельною-ТЕЦ
 
Г
кал
42363
176,5
176,5
8407,8
8512,4
+104,6
3
Виробництво вапна
  т
690
182,0
182,0
123,7
125,6
+1,9
4
Всього витра-
чено палива
 т
    х
    х
    х
8654,5
8761
+106,5
Аналізуючи таблицю 4.1.7.«Використання палива на ВАТ „Острозький цукровий завод“, можна побачити що в 1999 році витрати палива збільшилися на 106,5 тон за рахунок збільшення витрат палива на теплоенергію відпущеної котельною (104,6 т) в зв»язку із збільшенням кількості цукросировини до переробки 
2.2.1. Використання теплоенергії. Необхідно відмітити ціленаправлену організацію раціонального тепловикористання на цукровому заводі. Робочу пару отримують в парових котлах Електрична енергія виробляється (генерується) генератором парової турбіни за рахунок перетворення внутрішньої енергії пари в механічну, обертаючи енергію вала турбіни і, нарешті, в електричну енергію, що знімається з щіток генератора. Пару використовують у виробництві: спочатку в турбіні для виробництва електроенергії, потім направляють на випарну станцію для випарювання вологи із бурякового соку і для власних потреб ТЕЦ. Вторинні пари випарної станції направляються на різні підігрівники.
Велика необхідність у виробництві пари при невеликих витратах електроенергії дозволяє в період виробництва отримувати на турбінній установці цукрового заводу значну кількість дешевої електроенергії (від 6000 кВт год до 7500 кВт год) і її надлишок передавати в загальну енергосистему населеного пункту.     
    продолжение
Пар, необхідний для технологічних енергетичних цілей отримують на власній котельній (ТЕЦ) на парогенераторах, паливом для яких є газ і мазут. Загальні витрати пари на заводі складають 54% об’єму маси перероблених буряків, а витрати умовного палива становлять 6-8% до маси буряків.
Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів має на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже підвищення цін на енергоносії призводить до росту витрат на виробництво продукції.
Розглянемо як використовується теплоенергія на ВАТ «Острозький цукровий завод»

Таблиця 4.1.8.«Використання теплоенергії на ВАТ „Острозький
                                   цукровий завод“
№п/п
Види продукції
      і робіт      
Од.
вим
Вироб-
лено за 1999
Витрати на од. продукції, Мкал
Витрати на всю продукцію, Гкал
Абс. відхи-лення
1998
1999
1998
1999
1
Перероблено цукр. Буряків
  т
 
126065
290
290
29205
36941
+7736
 2
Інше виробни-        че споживання
  х
    х
    х
    х
5125
5422
    
+297
 3
Комунально- побутове споживання
 х
 
    х
  
     Х
     х
170
  ___
-170
 4
Всього витрачено теплоенергії
 х
    х
     Х
     х
34500
42363
+7863
 5
Джерела над- ходження від
власного виро-
бництва:
а) на електро-
     станціях
б) в котельнях
       (ТЕЦ)
Г
кал
  ___
42363
      х
      х
     х
     х
    х
    х
    х
    х
    х
   
    х
Аналізуючи таблицю 4.1.8.»Використання теплоенергії на Острозькому цукровому заводі" спостерігаємо:
— в 2001 році підприємство збільшило витрати теплоенергії на 7863 Гкал за рахунок збільшення витрат теплоенергії на переробку буряків на 7736 Гкал і на інше виробниче споживання на 297 Гкал. Це сталося тому що було перероблено більше цукросировини (на 25357 тон).
В цілому підприємство в 2001 році було забезпечено сировиною на 100%.
Основними втратами тепла на цукровому заводі є:
— втрати тепла з парами, що надходять на конденсатор із вакуум-апаратів і останього корпусу випарної станції (конденсатора);
— втрати тепла з невикористаними гарячими конденсатами;
— втрата тепла при використанні на енергетичному обладнанні пари невідповідного потенціалу.
  
                                           
               2.2.2. Використання  електроенергії Електроенергія – це складова частина витрат при калькулюванні цукру, яка витрачається не тільки для технологічних цілей, а і для освітлення, вентиляції, опалення та інше.
Основними джерелом електропостачання заводу у виробничий період є турбогенератор, потужність якого 6 тис кВТ. Забезпечення електроенергією у невиробничий період проходить з енергосистеми району через трансформаторну підстанцію потужністю 320 кВт. Організація електросилового господарства повинна забезпечувати безперебійне постачання електроенергією всіх споживачів, що досягається підтримуванням електродвигунів і передавальних механізмів в робочому стані, у витримці норм витрат електроенергії на окремі види робіт, збереження оптимальних параметрів технологічного процесу. При виробництві цукру енергетичні витрати мають значну питому вагу в собівартості. І тому економія енергії при зростанні її використання стає однією із центральних задач енергетичного господарства.  

Таблиця  4.1.9. Використання електроенергії на ВАТ «Острозький
                       цукровий завод»
№п/п
 Види продукції, робіт
Од.
вим.
Вироб-лено за
2001р
Витрати на од. продукції, кВт год
Витрати на всю продукцію,
тис кВт год
Абс.
відхи-
лення
2000
2001
2000
2001
1
Перероблено цукрових буряків
 т
130065
35
35
4451
4451
  ___
2
Інше виробниче споживання
 х
    Х
   х
   х
2264  
2264
  ___
3
Комунально-
 побутове споживання
 х
    Х
    х
   х
680
713
+33
4
Всього витрач.
 х
    Х
    х
   х
7395
7428
+33
5
Джерела
надходження
а) від власного
   виробництва
б) зі сторони
тис
кВт
год
6715
713
    х
    х
    х
    х
    х
    х
     х
     х
    х
    х
Аналізуючи таблицю 4.1.9. «Використання електроенергії на ВАТ „Острозький цукровий завод“, бачимо, що в 2001 році використання електроенергії підприємством коливалось в межах використання в 2000 році. Частка власного виробництва електроенергії у загальній кількості спожитої електроенергії склала 90,4%. Недостаючі 9,6% електроенергії, що склали 713 тис. кВт год., підприємство придбало у Острозької електростанції. Власна електроенергія вироблена на паровій турбіні ТЕЦ.
Енергоозброєність праці:
2001 рік :  7428 / 148896 = 50 кВт/ люд год,
      де  7428 кВт год – всього витрачено на всю продукцію в 2001 році.
            148896 люд год. – всього затрати праці в 2001 році.
2000 рік :  7395 / 15364 = 48 кВт/ люд год,
      де  7395 кВт год – всього витрачено на всю продукцію в 2000 році.
             15364 люд год. – всього затрати праці в 2000 році.
В цілому енергоозброєність в 2001 році збільшилася на 2 кВт/ год (на 4,2%) в порівнянні з 2000 роком.
Таблиця 4.1.10 Аналіз показників економічної ефективності використання матеріальних ресурсів на виробництво цукру-піску на ВАТ „Острозький цукровий завод“
№п/п
   Показники
Од. вим
1998 рік
1999 рік
Абс. відхилення
  1
                  2
  3
4
5
6
  1
Матеріаловіддача
грн
2,212
1,932
-0,28
  2
Матеріаломісткість
грн
0,452
0,518
+0,066
  3
Витрати сировини на 1 грн цукру
грн
0,12
0,11
-0,01
  4
Витрати паливно-енергетичних  ресурсів
грн
0,30
0,48
+0,18
  5
Витрати допоміжних матеріалів на 1 грн. цукру
грн
0,054
0,066
+0,012
 
  6
Енергоозброєність праці
кВт/
год
48,0
50,0
+2,0
  7
Витрати сировини на виробництво 1 тони цукру
  т
7,788
7,457
-0,331
Аналізуючи таблицю 4.1.10 „Аналіз економічної ефективності використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску“, спостерігаємо:
— зменшення в 2001 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;
— зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп в порівнянні з 2000 роком;
— збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,18 грн;
— збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2001 році;
— збільшення показника енергоозброєності в 2001 році на 2,0 кВт/год;
— витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2001 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2000 роком.
Аналіз використання енергоресурсів на Острозькому цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічної відсталості енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужності двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.
Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції
Таким чином для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на наступні напрямки:
— досягнення високої якості сировини умовами її зберігання, транспортування та зберігання;
— збільшення виходу цукру із меншими затратами паливно-енергетичних ресурсів;
— пошук резервів більш економного використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів.

4. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПО ПІДВИЩЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ   РЕСУРСІВ Розвиток народного господарства країни обумовлюється всебільшим включенням в оборот матеріально-технічних ресурсів, збільшенням необхідного об¢єму переробки сировини
          Сировина (сирі матеріали) – є найважливішим елементом виробничого процесу, що здійснюється на підприємствах харчової промисловості. Сировиною називають предмети праці, на добування і виробництво яких затрачена праця. В харчовій промисловості сировина в значній мірі визначає якість вироблюваної продукції і економіку виробництва.
        В харчовій промисловості кількість сировини, її асортимент, фізико-технічні і хіміко-біологічні дані у вирішальній мірі визначають техніко-економічні показники виробництва і якість продукції
        Показник економічної оцінки якості сировини – вміст в ній корисних речовин (цукру в цукровому буряку, масла в зернах олійних культур, крохмалю в картоплі, сухих речовин в томатах і т.д.). Від цього залежить матеріаломісткість вироблюваної продукції, її собівартість, продуктивність праці, використання виробничих потужностей і основних фондів, а також інші показники, що характеризують ефективність виробництва. На вміст корисних речовин в сировині впливає її сортовий склад, грунтово-кліматичні умови і агротехніка вирощування. Вміст корисних речовин в сировині може змінюватися в значних межах, що дуже впливає на вихід продукції з одиниці сировини, собівартість виробів та на інші показники.
        При високій якості сировини в харчовій промисловості, тобто на кінцевій стадії  технологічного ланцюга „виробництво – перероблення“, знижуються її витрати на одиницю продукції, підвищується її якість, зменшується трудомісткість виробів і витрати енергетичних ресурсів, зменшуються витрати на перевезення.
        Удосконалення методів зберігання і переробки сировини на базі використання нової техніки, прогресивної технології і на основі удосконалення організації виробництва – один з основних напрямків  ефективного використання сировини. На  підприємствах, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину внаслідок сезонності надходжень утворюються значні її запаси. При  довгому зберіганні сировина піддається частковому псуванню. Особливо відчутні втрати маси і зниження якості при зберіганні соковитої сировини: цукрового буряку, картоплі, овочів…
        В цукровій промисловості на довгострокове зберігання закладаються значні запаси сировини, при цьому скорочення втрат суттєво впливає на економіку бурякоцукрового виробництва.
Бурякоцукрове виробництво характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання виявляє вирішальний вплив на економічну ефективність роботи цукрових заводів. Крім того цукрова промисловість споживає значну кількість таких важливих матеріальних ресурсів як паливо (мазут, газ), електроенергія, вапняковий камінь, фільтрувальна тканина, мішки для упаковки цукру та багато інших матеріалів. На долю матеріальних ресурсів в структурі виробництва цукру-піску із буряків припадає 89-91% всіх витрат. Ця обставина надає особливого значення питанням глибокого вивчення, освоєння і практичного вирішення завдання більш раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів в цукровій промисловості – так як даний фактор має вирішальний вплив на підвищення ефективності і інтенсифікації бурякопереробного  виробництва.
У сільськогосподарській сировині тривають процеси життєдіяльності не лише в період росту, дозрівання, але й при зберіганні. Тривале зберігання більшості видів сировини призводить до часткового їх псування, втрати корисних речовин (цукристості в цукрових буряках, крохмалистості в картоплі).Тривалість переробки такої сировини обмежена і зумовлює сезонність промислового виробництва.
           Запаси сировинних ресурсів країни не безмежні. Тому забезпечення  народного господарства необхідною кількістю сировинних, матеріальних і паливо — енергетичних ресурсів здійснюється не тільки шляхом систематичного росту обсягів  їх добування і виробництва, але й шляхом більш економного їх використання в процесі виробничого споживання.
Особливу увагу потрібно приділяти питанням комплексного використання сировини і утилізації відходів, а також агропромисловій інтеграції  (утворення об¢єднань різного типу), що сприяє повному використанню трудових і матеріальних ресурсів.
        Комплексне використання сировини – важливий резерв економії матеріальних ресурсів, розширення асортименту і збільшення випуску продукції, підвищення виробництва в галузях харчової промисловості, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину. Більшість побічних продуктів і відходів виробництва, що утворюються при переробці сільськогосподарської сировини характеризуються цінним хімічним складом і можуть бути використані для виготовлення різноманітної продукції.
        У цукровій промисловості побічні продукти і відходи виробництва використовуються як:
 - жом буряковий – на корм худобі в свіжому вигляді 80-85%, на вироблення сухого  жому – 15-20%;
 - на промислову переробку 80% (спиртова характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання визначає вирішальний вплив на промисловість), на корм худобі 20%;
 - дефекаційний осад – на вапнування грунту.
Таким чином, цукрова промисловість має значні резерви, що закладені в комплексному використанні цукросировини
        На даний час комплексне використання сільськогосподарської сировини обмежується таким рядом факторів як відсутність комплексного обладнання для переробки відходів, недостатнім рівнем концентрації виробництва та ін.
Зменшення процентного вмісту цукру в побічному продукті бурякоцукрового виробництва – мелясі – також є одним з пріоритетних  напрямків у збільшенні виходу цукру з одиниці  сировини, а отже покращення техніко — економічних показників роботи. Меляса вміщує близько 50% цукру, отже важливим напрямком галузі є розробка і впровадження у виробництво способів додаткового вилучення цукру із меляси шляхом демінералізації і впровадження в технологію спеціальних смол.
Викладене народно – господарське значення матеріально – сировинних і паливо – енергетичних ресурсів в цукровій промисловості визначає необхідність раціонального і максимально – ефективного використання цих ресурсів на підприємствах галузі.
Отже, основні шляхи раціонального використання сировини при виробництві цукру у бурякоцукровій промисловості – поліпшення якості сировини; зменшення витрат при зберіганні і транспортуванні, у виробництві; додержання нормувань; комплексна переробка сировини, а також організація нових виробництв на базі використання відходів та вторинних матеріальних ресурсів.           
    продолжение
На Острозькому  цукровому заводі основною сировиною для виробництва цукру- піску є цукрові буряки.
При переробці буряків утворюється цінна побічна продукція – жом і меляса, які повністю використовуються в народному господарстві.
В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин.  Жом – цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.
Кормова меляса складає 4,0- 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною для виробництва хлібопекарських дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютамінової кислот.
Аналізуючи ефективність використання сировини і матеріальних ресурсів при виробленні цукру-піску на ВАТ «Острозький цукровий завод» спостерігаємо, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 2001 році матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддачі зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартості сировини і основних матеріалів.
Отже, важливими напрямками зменшення витрат сировини є:
— впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;
— визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;
— скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;
— комплексна переробка сировини;
— збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технології виробництва.
Розглянемо забезпечення та використання паливно-енергетичних ресурсів. Бурякоцукрове виробництво відноситься до групи тепломістких виробництв, які споживають велику кількість тепла у вигляді пари для технологічних цілей, яка перетворюється в електричну і механічну енергію.
Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів має на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже, підвищення цін на енергоресурси приводять до росту витрат на виробництво продукції.
Аналіз використання енергоресурсів на Острожському цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічної відсталості енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужності двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.
Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції
Аналізуючи економічну ефективність використання сировинно-матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску, спостерігаємо:
--зменшення в 2001 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;
— зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп в порівнянні з 2000 р
— збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,18 грн і збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,012 грн за рахунок збільшення ціни на них;
— збільшення показника енергоозброєності в 2001 році на 2,0 кВт/люд.год;
— витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2001 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2000 роком.
Таким чином, для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на слідуюче:
     Виходячи з аналізу господарської діяльності цукрового заводу, виникає необхідність впровадження таких заходів:
Реконструкція основних цехів ВАТ “Острозький цукровий комбінат”.
Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції цукрового заводу.
Заміна дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування цукрового сиропу.
       6.1. Реконструкція основних цехів цукрового заводу.     На основі укладених договорів по всій сировинній базі Острозького цукрового заводу, об’єм заготовленого цукрового буряку на наступний рік складатиме 190 тис. тонн. Звідси випливає, що при наявній виробничій потужності термін переробки запланованої кількості сировини складе 123 доби, що приведе до додаткових витрат виробництва та до значного зниження показників виробничо-господарської діяльності підприємстває
     Приведення виробничої потужності Острозького цукрового заводу за рахунок реконструкції до 1,9 тис.тонн перероблення буряку за добу забезпечить можливість перероблення всєї заготовленої сировини за 105 діб, що відповідає нормативній тривалості сокодобування згідно нормам технологічного проектування цукрових заводів.
     Реконструкція промислових об’єктів Острозького цукрового заводу дасть змогу замінити застаріле, фізично та морально зношене обладнання на прогресивне високопродуктивне обладнання, а також здійснити ряд реконструктивних заходів по охороні навколишнього середовища та покращанню умов праці робітників.
     Розглянемо стан виробничо-технічної бази цукрового заводу.
     На 1.01.1999 року виробнича потужність цукрового заводу склала 1,7 тис.тонн перероблення буряку за добу.
     При цьому технічна потужність основних видів обладнання зображується наступними даними (таблиця 6.1).
     За даними цієї таблиці можна визначити наявність “вузьких” місць щодо запланованої величини виробничої потужності заводу.
  

 Таблиця 6.1. Технічна потужність основних видів обладнання Острозького цукрового заводу  
     
N п/п
Назва обладнання
Технічна потужність, тис.тонн за добу
1.
Дифузійна установка
             2.00
2.
Фільтраційне обладнання для соку першої сатурації
             2.22
3.
Випарна установка
             1.58
4.
Вакуум-апарати першого продукту
             1.57
5.
Центрифуги першого продукту
             1.56
6.
Вакуум-апарати останього продукту
             1.49
7.
Центрифуги останього продукту
             1.59
8.
Парові котли
             1.88
9.
Вапняно-газові печі
             1.96
       Внаслідок комплексного обстеження Острозького цукрового комбінату встановлено, що основними “вузькими” місцями, що обмежують приріст виробничої потужності, являються продуктове та цукросушильне відділення, технічний стан яких характеризується крайньою фізичною зношеністю та важкими санітарно-гігієнічними умовами праці.
      З ціллю нарощування виробничої потужності Острозького цукрового заводу з 1,7 до 1,9 тис. тонн перероблення буряку за добу за рахунок реконструкції промислових об’єктів та покращання техніко-економічних показників роботи підприємства необхідно здійснити слідуючий комплекс заходів:
Реконструкцію продуктового відділення із заміною фізично-зношеного, непотужного обладнання. В зв’язку з недостатністю виробничої площі існуючого продуктового відділення, з врахуванням встановлення додаткового обладнання. Реконструкція проводиться шляхом розміщення відділення в окремій запроектованій будівлі, з’єднаній перехідною галереєю з цукросушильним відділенням.
Реконструкцію цукросушильного відділення.
Запроектувати компресорну станцію стисненого повітря.
Реконструкцію сокоочисного відділення.
Інші заходи по поліпшенню умов праці робітників.        
   Реконструкція об’єктів Острозького цукрового заводу виконується як на існуючій території, так і за її межами.
Виконання будівельно-монтажних робіт проектується виконувати у виробничій та невиробничій періоди  роботи цукрового заводу без його зупинки.
6.1.1. Розрахунок основних техніко-економічних показників.
Розрахунок економічної ефективності реконструкції Острозького цукрового заводу з доведенням потужності до 1,9 тис.тонн перероблення буряку за добу, виконаний шляхом порівняння  техніко-економічних показників роботи заводу після реконструкції з техніко-економічними показниками роботи заводу до реконструкції. Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності заходу наведено в таблиці 6.2.
Економічна оцінка ефективності реконсрукції Острозького цукрового заводу виконана шляхом визначення:
Підвищення виходу цукру за рахунок скорочення тривалості сокодобування.
Підвищення виходу цукру за рахунок оптимізації процесу кристалізації в мішалках-кристалізаторах останнього продукту.
Зниження питомих витрат палива, допоміжних матеріалів та робочої сили за рахунок скорочення тривалості сокодоування.
Знаження собівартості цукру-піску, як результату проведених заходів з врахуванням додаткових витрат на амортизацію та поточний ремонт.
Таблиця 6.2. Вихідні дані до розрахунку економічної     ефективності заходу.
№ п/п
       Показники
Одиниця виміру
Показники 1998 року
   1
                     2
         3
        4
1
Виробнича потужність
Базовий період
проект
Тис.тонн за добу
1,7
1,9
2
Коефіцієнт використання виробничої потужності
Базовий період
проект
-
0,88
0,92
3
Заготівля буряку
Базовий період
Проект
Тис.тонн
171,0
190,0
4
Втрати буряку при зберіганні
% до маси буряку
3,2
5
Об’єм переробленого буряку
Тис.тонн
183,92
6
Дигестія по прийманню буряку
%
16,46
7
Втрати цукру:
-при зберіганні та подачі буряку в завод
-у виробництві
-в мелясі
% до маси буряку
0,7
0,94
2,12
8
Тривалість сокодобування
Діб
111
9
Вихід умовної меляси та жому:
Вихід меляси (базовий період)
Вихід меляси (проект)
Вихід жому
%
%
%
4,24
4,044
83
10
Вихід цукру
%
12,7
11
Середньодобова продуктивність цукру
Тонн
189
12
Питомі втрати:
умовного палива
— вапнякового каменю
%
6,07
7,0
13
Обсяг виробництва в натуральному виразі:
       -цукор-пісок
меляса
жом
Тонн
Тонн
Тонн
18529
6000
106838
14
Вартість одиниці
-1тонни вапнякового каменю
-1кв.м фільтрувального полотна
-1 тонни палива (мазуту)
1 чол.-дня
Грн
Грн
Грн
Грн
25
14
147,1
6,8
15
Витрати фільтрувального полотна на 100 тонн переробленого буряку
Кв.м
5,0
Продовження таблиці 6.2
1
2
3
4
16
Середньодобова продуктивність по переробленню буряку
Тонн
1490
17
Середньо-спискова чисельність:
-всього
-промислово-виробничого персоналу
Чол.
447
342
18
Вартість основних промислово-виробничих фондів:
-всього
-введені
— виведені
Тис.грн.
Тис.грн.
Тис.грн.
19683
9979
1225
19
Фондовіддача
Грн.
0,99
20
Повна собівартість обсягу виробництва
Тис.грн.
16659,79
21
Витрати за статтями:
-утримання та експлуатація обладнання
-загальновиробничі витрати
-загальногосподарські
-позавиробничі
Тис.грн.
Тис.грн.
Тис.грн.
Тис.грн.
1130,64
885,78
356,0
200
22
Витрати на одну гривню обсягу виробництва
Грн.
0,85
23
Норма амортизаційних відрахувань на:
Обладнання
Будинки, споруди
%
%
15,0
5,0
24
Прибуток (збиток)
Тис.грн.
2890,52
6.1.2. Розрахунок продуктивності заводу та тривалості виробничого сезону після реконструкції.
        Згідно укладених договорів поставок сировини на плановий період, об’єм заготовлення буряку по сировинній зоні цукрового заводу складає 190 тис.тонн. Виробнича потужність  Острозького цукрового комбінату до реконструкції складає 1,7 тис.тонн переблення буряку за добу.Коефіцієнт використання виробничої потужності цукрового заводу складає 0,88.
        При зберіганні існуючої потужності заводу  та запланованої кількості сировини тривалість сокодобування склала б:
        190-((190х3,2)/100)/(1,7х0,88)=123 доби,
де: 3,2 – показник втрати буряку при зберіганні та транспортуванні за базовий період, % до маси буряку.
        Це свідчить про дефіцит добової потужності Острозького цукрового заводу для забезпечення перероблення запланованого об’єму буряку в оптимальні строки з найкращими техніко-економічними показниками.
        В результаті реконструкції Острозького цукрового заводу виробничу потужність передбачується збільшити  на 0,20 тис.тонн та довести до 1,9 тис.тонн перероблення буряку на добу, при цьому коефіцієнт використання виробничої потужності буде 0,92.
        При вказаних показниках тривалість сокодобування після реконструкції складе:
        190-((190х3,2)/100)/1,9х0,92=105 діб;
що відповідає основним напрямкам розвитку цукрової промисловості та відповідає вимогам науково-технічного прогресу в галузі.
        З врахуванням затрат часу на виварку випарки, фугування та зупинку заводу на підготовчозаключні роботи – всього 5 діб, тривалість виробничого сезону складе 110 діб.
        Скорочення тривалості сокодобування в результаті реконструкції Острозького цукрового заводу складе 18 діб (123-105).
        6.1.3. Розрахунок виробітку цукру-сирцю після реконструкції.
        Розрахунок виробітку цукру-сирцю після реконструкції здійснюється на основі визначення виходу цукру та кількості переробленого буряку в обсязі 190 тонн.
        1.Збільшення виходу цукру за рахунок скорочення періоду сокодобування.
        Внаслідок реконструкції цукрового заводу тривалість сокодобування зменшиться з 123 діб до 105 діб.
        Згідно з науково-дослідними розробками ВНДІЦП втрати цукру при зберіганні та подачі в завод, втрати цукру в мелясі  в залежності від тривалості сокодобування характеризується такими даними (таблиця 6.3).
        Виходячи з даних таблиці, можна сказати, що за рахунок скороченя тривалості сокодобування на 18 діб відбудеться зниження:
втрат цукру при зберіганні та подачі буряку в завод на 0,111% (0,501-0,39);
втрат цукру у виробництві на 0,013% (0,873-0,86);
втрат цукру в мелясі на 0,048% (2,498-2,45).
Таблиця 6.3. Втрати цукру
            Втрати
   Тривалість сокодобування, діб
90
100
105
110
120
123
130
Втрати цукру при зберіганні та подачі буряку в завод, % до маси буряку
0,30
0,36
0,39
0,42
0,48
0,501
0,55
Втрати цукру у виробництві, %
0,86
0,86
0,86
0,86
0,87
0,873
0,88
Склад цукру в мелясі, %
2,42
2,44
2,45
2,46
2,48
2,498
2,54
Збільшення виходу цукру за рахунок оптимізації процесу кристалізації.
Після реконструкції продуктового відділення буде забезпечена  оптимізація  процесу кристалізації утфелю останнього продукту за рахунок доведення загальної тривалості кристалізації до нормативної величини. За рахунок вказаного фактору буде забезпечено більш повне викристалізування цукру з утфелю. Приймемо для умов Острозького цукрового заводу додатковий вихід цукру за рахунок оптимізації процесу кристалізації в розмірі 0,05% до загальної маси буряку.
За рахунок перелічених факторів загальне підвищення виходу цукру після реконструкції складе:
    продолжение
0,111+0,013+0,048+0,05=0,222% до маси буряку.
Вихід цукру після реконструкції складе:
12,7+0,222=12,922% до маси переробленого буряку.
Кількість виробленого цукру-піску після реконструкції заводу складе:
        183920х12,922/100=23766 тонн,
де: 183920- об’єм переробленого буряку, тонн.
6.1.4. Розрахунок виробітку меляси та свіжого жому.
До реконструкції Острозького цукрового заводу вихід умовної меляси складає 4,24% до маси переробленого буряку.
Після реконструкції цукрового заводу в зв’язку із зниженням складу цукру в мелясі за рахунок скорочення тривалості сокодобування та оптимізації процесу кристалізації на 0,098%  вихід умовної меляси знизиться на 0,196% і складе 4,044% до маси переробленого буряку.
Буде отримано меляси:
умовної:
183920х4,044/100=7438 тонн
фізичної
7438х1,08=8033 тонн,
де: 1,08 – коефіцієнт перерахунку умовної меляси в фізичну.
на суму:
93х8033=747,07 тис.грн.
        Кількість виробленого свіжого жому складає:
                           183920х83/100=152654
на суму:
5х152,654=763,27 тис.грн.
  6.1.5. Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.
                        Вапняковий камінь.
   В результаті скорочення тривалості сокодобування зі 123 діб до 105 діб зменшаться питомі витрати вапнякового каменю. Згідно науково-дослідним розробкам ВНДІЦП зміна питомої ваги витрат вапнякового каменю на перероблення буряку в залежності від тривалості сокодобування характеризується слідуючими даними:
  Таблиця 6.4. Зміна питомих витрат вапнякового каменю 
    Значення
        Тривалість сокодобування, діб
 80/82
90/93
100/104
110/115
120/125
Зміна питомих витрат вапнякового каменю
 
 101,2
101,8
  102,1
  102,1
  103
Зменшення питомих витрат вапнякового каменю за рахунок скорочення тривалості сокодобування складе:
                   7,0-102,1/103*7,0=0.06% до маси буряку,
   де: 102,1-коефіцієнт зміни питомих втрат вапнякового     каменю при тривалості сокодобування 105 діб;
          103-коефіцієнт зміни питомих витрат вапнякового каменю при тривалості сокодобування 123 доби;
7,0   — питомі витрати вапнякового каменю до реконструкції.
Витрата вапнякового каменю після реконструкції складе:
питомий: 7,0-0,06=6,94% до маси переробленого буряку
в натуральному виразі:
183920х6,94/100=12764 тонн
у вартісному виразі:
12764х25=319,10 тис.грн.;
де: 25 – вартість однієї тонни вапнякового каменю, грн.
                           Фільтрувальне полотно
        До реконструкції цукрового заводу витрати фільтрувального полотна на 100 тонн переробленя цукру склали 5,0 кв.м.
Після реконструкції витрати фільтрувального полотна на 100 тонн переробленого буряку приймаємо на рівні попереднього року.
На обсяг переробленого буряку 183,92 тис.тонн після реконструкції витрати фільтрувального полотна складуть:
в натуральному виразі:
183920х5,0/100=9196 кв.м.
в вартісному виразі:
9196х14=128,74 тис.грн.,
де: 14- вартість 1 кв.м. фільтрувального полотна,  грн.
                 Інші допоміжні матеріали
Витрати на інші допоміжні матеріали до реконструкції цукрового заводу складають 40 тис.грн.
Приймаємо збільшення витрат на ініші допоміжні матеріали після реконструкції пропорційно збільшенню кількості переробленого цукрового буряку:
        183920/170х40=43,2 тис.грн.;
де: 170- кількість переробленої сировини до реконструкції, тис.тонн;
        183,92 – кількість переробленої сировини після реконструції, тис.тонн.
6.1.6.Розрахунок витрат на паливо та електроенергію.
        В результаті скорочення сокодобування на 18 діб зменшаться питомі витрати умовного палива.
Згідно науково-дослідним розробкам ВНДІЦП зміна питомих витрат на перероблення буряку взалежності від тривалості сокодобування характеризується слідуючими даними:
Таблиця 6.5. Зміна питомих витрат умовного палива
Значення
            Тривалість сокодобування, діб
90/93
100/105
110/115
120/125
130/135
Зміна питомих витрат умовного палива
100,6
100,9
101,3
102,4
103,8
Зменшення питомих витрат умовного палива за рахунок скорочення тривалості сокодобуваня складе:
6,07-100,9/102,4х6,07=0,09% до маси переробленої сировини,
де: 100,9 та 102,4 – коефіцієнт зміни питомих витрат палива при тривалості сокодобування 105 та 123 доби;
6,07 – питомі витрати умовного палива до реконструкції.
Витрати умовного палива після реконструкції складе:
питомі витрати: 6,07-0,09=5,98% до маси переробленої сировини;
витрати в натуральному виразі:
183920х5,98/100=10998 тонн;
у вартісному виразі:
10998х147,1=1617,81 тис.грн.
6.1.7.Розрахунок витрат праці та витрат на оплату праці.
Внаслідок здійснення реконструкції Острозького цукрового заводу явочна чисельність промислово-виробничого персоналу залишиться незмінню і складе 342 чоловіки на добу.
Питомі витрати праці на 100 тонн переробленої сировини після реконструкції будуть складати:
        342х(105+5)х100/183920=20,45 чол.-днів.
Витрати по основній заробітній платі виробничих робітників складуть:
        342х(105+5)х6,8=255,82 тис.грн.,
де: 6,8 – вартість 1 чол.-дня, грн…
Додаткова заробітня плата виробничих робітників буде розрахована на суму:
        225,82х50/100=127,91 тис.грн.
Загальна сума відрахувань з фонду оплати праці:
        (225,82+127,98)х47,5/100=182,26 тис.грн…
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу в зв’язку із скороченням тривалості виробництва після реконструції зменшиться на:
        ((342х116)-(342х110))х1,59/365=8 чол.,
де 1,59 – перехідний коефіцієнт від явочної чисельності до спискової;
365 – число календарних днів за рік.
Внаслідок здійснення реконструкції Острозького цукрового заводу середньоспискова         чисельність робітників промислово-виробничого персоналу складе 439 чоловік (447-8), в тому числі робітників 284 чоловік (292-8).
6.1.8.Розрахунок основних виробничих фондів та питомих капіталовкладень.
Вихідними для розрахунку основних виробничих фондів Острозького цукрового заводу приймаються діючі основні фонди плюс різниця введених та виведених внаслідок реконструкції основних фондів.
Вартість основних виробничих фондів Острозького цукрового заводу на 01.01.1998 року склала 20322 тис.грн.
Згідно орієнтовочних витрат на реконструкцію Острозького цукрового заводу сума введених основних вробничих фондів складатиме 9979 тис.грн… Вартість основних виробничих фондів, що вибувають в результаті реконструкції буде складати 1264,99 тис.грн.
Розрахунок основних виробничих фондів та питомих капіталовкладень наведено в таблиці 6.6.
Розрахуємо суму додаткових капіталовкладень за формулою:
КВдод.= КВ1-Л+Д,                        (6.1)
де: КВ1 – капіталовкладення в промислово-виробничі фонди без ПДВ, тис.грн.;
Л – ліквідаційна вартість вибуваючих основних фондів, тис.грн.;
Д – вартість робіт по демонтажу обладнання, тис.грн.
КВдод.=(9979+61,25-1225)х1,2=10578,3 тис.грн.

Таблиця 6.6.Основні виробничі фонди та питомі капіталовкладення (тис.грн.)
                  Назва показників
Всього
Основні промислово-виробничі фонди підприємства
19683
Вибуття основних виробничих фондів
1255
Основні виробничі фонди за мінусом вибуваючих
18428
Капіталовкладення в промислово-виробничі фонди, всього
9979
Введені основні промислово-виробничі фонди
9979
Всього основних фондів
28407
Приріст потужності по переробленню буряку, тонн
200
6.1.9.Розрахунок витрат на амортизацію та поточний ремонт.
Введені основні промислово-виробничі фонди згідно орієнтованим витратам на реконструкцію складають 9979 тис.грн., в тому числі:
будівлі та споруди – 6074,0 тис.грн.
        обладнання – 3905,0 тис.грн.
        В результаті реконструкції вибувають основні промисолово-виробничі фонди на суму 1225,0.
Збільшення витрат на омортизацію та поточний ремонт облданання по статті витрат «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» складе:
амортизація:
                 3905х15/100-153,5=432,2 тис.грн.,
де: 153,5 – амортизація вибуваючого обладнання, тис.грн.
поточний ремонт:
                 3905х15/100х0,4-56=172,9 тис.грн.,
де: 56- витрати на поточний ремонт вибуваючого обладнання, тис.грн.
Загальні витрати після реконструкції по статті “Витрати на утримання та експлуатацію обладнання” складають:
                 1130,64+435,2_+172,9=1738,74 тис.грн.
де: 1130,64 – витрати на утримання та експлуатацію обладнання до реконструкції, тис.грн.
Додаткові витрати на амортизацію та поточний ремонт будівель, споруд та облданання по статт “Загальновиробничі витрати” складають:
амортизація:
                 6074х5/100-10=293,70 тис.грн.,
де: 5 – норма амортизаційних відрахувань будівель та споруд, %
16,58        — амортизація видобуваючих будівель та споруд, тис.грн.
поточний ремонт:
        6074х5/100х0,4=117,48 тис.грн.,
Загальні витрати по статті “загальногосподарські витрати” після реконструкції складають:
        885,78+293,7+117,48=1296,96 тис.грн.
Витрати за статтею “Загальногосподарські витрати” приймемо на рівні базових в сумі 356,0 тис.грн.
Позавиробничі витрати в зв’язку із збільшенням випуску цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:
                 23766/18529х200,0=256,53 тис.грн.,
де: 200,0 – позавиробничі витрати до реконструкції, тис.грн…
В зв’язку з  перерахованими змінами статей витрат на виробництво цукру-піску внаслідок реконструкції відбудеться зміна собівартості цукру-піску за калькуляцією (таблиця 6.7).

Таблиця 6.7. Проектна калькуляція собівартості цукру із цукрового буряку по Острозькому цукровому заводу
Назва калькуляційних статей
Собівартість цукру, грн.
1997 рік
Собівартість цукру, грн.
проект
Відхилення значень собівартості 1 тонни
1 тонни, грн.
Обсягу, тис.грн
1 тонна, грн.
Обсягу, тис.грн
Абсол.
    %
                1
      2
       3
       4   
       5
      6
     7
Сировина
642,24
11900
559,62
13300
-64,62
-12,86
Допоміжні матеріали на технологічні цілі:
-вапняковий камінь
-фільтраційне полотно
-інші допоміжні матеріали
15,63
6,25
2,16
289,68
115,87
40
13,43
5,42
1,87
319,1
128,74
43,20
-2,2
-0,83
-0,29
-14,1
-13,28
-13,43
Паливо та енергія на технологічні цілі
79,76
1478,01
68,07
1617,81
-11,69
-14,66
Супутня продукція (знімається)
-жом
-меляса
37,07
38,05
686,95
704,94
32,12
31,43
763,27
747,07
-4,95
-6,62
-13,35
-17,39
Основна заробітна плата
14,56
269,77
10,76
255,82
-3,8
-26,09
Додаткова заробітна плата
7,28
138,88
5,38
127,91
-1,9
-26,09
Нарахування на заробітну плату
10,37
192,21
7,67
182,26
-2,7
-26,04
Утримання та експлуатація обладнання
61,02
1130,64
73,04
1735,79
12,02
19,69
Загальногосподарські витрати
19,21
356,0
14,98
356,0
-4,23
-22,02
Загальновиробничі витрати
47,8
885,78
54,57
1296,96
6,77
14,16
Підсумок виробничої собівартості
831,16
-
751,19
-
-79,97
-9,62
Позавиробничі витрати
10,79
200,0
10,79
256,53
-
-
Повна собівартість
841,95
-
761,98
-
-79,97
-9,50
Як видно з таблиці  6.7 витрати  на одну тонну цукру-піску порівняно з 1997 роком зменшились на – 79,97 гривень. Тобто, внаслідок впровадження даного заходу собівартість однієї тонни  цукру піску зменшилась. А саме зменшились витрати за статею сировина, допоміжні матеріали, основна та додаткова заробітна плата, загальногосподарчі витрати. Однак зросли витрати на утримання та експлуатацію обладнання, внаслідок вводу нового обладнання,  також збільшились загальногосподарчі витрати.
Дані для остаточного розрахунку собівартості та ефективності капіталовкладень наведемо в таблицях 6.8, 6.9, 6.10.
Таблиця 6.8. Розрахунок повної собівартості обсягу виробництва   по Острозькому цукровому заводу
Назва продукції
До реконструкції
           Після реконструкції
Кількість тонн
Ціна за 1 тонну, грн.
Повна собівартість, тис.грн.
Кількість тонн
Ціна за 1 тонну, грн.
Повна собівартість, тис.грн.
Цукор-пісок
18529
841,95
15600,49
23766
761,98
18109,22
Жом
137390
5,00
686,95
152654
5,00
763,27
Меляса
7580
93,00
704,94
8033
93,00
747,07
Всього
-
-
16992,38
-
-
19619,56
Таблиця 6.9.Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі
                                                (до реконструкції)
Назва продукції
Одиниці виміру
Обсяг виробництва
Обсяг вирбництва у вартісному виразі
За 1 тонну
Всього, тис.грн.
Цукор-пісок
тонн
1829
980,00
18158,42
Жом
тонн
137390
5,00
686,95
Меляса
тонн
7580
93,00
704,94
Всього
-
-
-
19550,31

Таблиця 6.10.Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі
                                     (після реконструкції)
Назва продукції
Одиниці виміру
Обсяг виробництва
Обсяг виробництва у вартісному виразі
За 1 тонну
Всього, тис. грн.
Цукор-пісок
тонн
  23766
980,00
23290,68
Жом
тонн
152654
    5,00
    763,27
Меляса
тонн
    8033
 93,00
   747,07
Всього
-
-
-
24801,02
З допомогою цих даних розраховуємо наступну таблицю 6.11, та таблицю проектної калькуляції (таблиця 6.7)
Для визначення ефективності необхідно знати термін окупності капіталовкладень
Термін окупності капіталовкладень розраховуємо за формулою:
                 Ток.= КВдод./(Пр.П-Н+Азм.),                           (6.2)
де: Ток.   – термін окупності капіталовкладень, роки;
      Пр.П – приріст прибуткупідприємства, тис.грн.
      Н      – нарахування на прибуток підприємства, тис.грн.
      Азм.- зміна амортизації, тис.грн.
                 П=О-С                                                        (6.3)
де:  О- обсяг виробництва у діючих цінах відповідного року, тис.грн.;
       С – собівартість виробництва проектного періоду, тис.грн.;
       П- прибуток підприємства, тис.грн.
                 П=24801,02-19619,56=5181,46 тис.грн.
                 Пр.П= Ппроект.-Пбаз.,                                      (6.4)
де: Ппроект. – прибуток підприємства після реконструкції, тис.грн.;
      Пбаз.     – прибуток підприємства до реконструкції, тис.грн.
                 Пр.П=5181,46-3283,48=1897,98 тис.грн.
Розрахувавши додатковий прибуток підприємства, можемо розрахувати термін окупності капіталовкладень.
        Ток.=10578,3/(2223,53-667,059+1016,33)=4,1 років.
    продолжение
В таблиці 6.11 розглянемо основні показники, що характеризуватимуть ефективність впровадження данного заходу.
Таблиця 6.11.Розрахунок рентабельності виробничих фондів та   строку окупності капіталовкладень.
№ п/п
Назва показників
Одиниці виміру
Показники
Відхилення
До реконструкції
Після реконструкції
Абсолютне   (+,-), тис.грн.
Відносне, %
   1
                   2
       3
       4
      5
         6
        7
1
Виробнича потужність
Тис.тонн в зміну
1,7
1,9
0,2
11,76
2
Обсяг виробництва у діючих цінах відповідного року
Тис.грн
19950,31
24801,02
4850,71
24,31
3
Обсяг виробництва в натуральному виразі:
-цукор
-меляса
-жом
Тонн
Тонн
Тонн
18529
7500
137390
23766
8033
152654
5237
533
15264
28,6
7,11
11,11
4
Повна собівартість 1 тонни цукру
Грн.
841,95
761,98
-79,97
-9,5
5
Повна собівартість обсягу виробництва
Тис.грн.
16992,38
19619,56
2627,18
15,46
6
Прибуток
Тис.грн.
2957,93
5181,46
2223,53
75,1
7
Приріст прибутку
Тис.грн.
      -
2223,53
        -
        -
8
Прибуток на одну гривню обсягу виробництва
Грн.
0,15
0,21
0,06
40
9
Витрати на одну гривню обсягу виробництва
Грн.
0,85
0,79
-0,06
-7,06
   1
                   2
       3
       4
      5
         6
        7
10
Вартість основних промислово-виробничих фондів:
введені
виведені
Тис.грн.
Тис.грн.
Тис.грн.
19683
9979
1225
28437
     -
     -
8754
    -
    -
44,47
   -
   -
11
Фондовіддача
Тис.грн.
0,99
0,87
-0,12
-12,12
12
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу
Чол.
342
334
-8
-2,4
13
Продуктивність праці
Грн.
58334
74255
15921
27,29
14
Додаткові капіталовкладення
Тис.грн.
    -
10578,3
       -
       -
15
Рентабельність продукції
%
17
26,4
9,4
       -
16
Строк окупності капіталовкладень
років
     -
 4,1
      -
       —
17
Коефіцієнт загальної ефективності капіталовкладень
%
     -
0,24
        -
        —
       
Після впровадження даного заходу можна зробити такі висновки, щодо покращання ефективності роботи підприємства.
Реконструкція промислових об’єктів Острозького цукрового заводу із збільшенням виробничої потужності від 1,7 до 1,9 тис. тонн перероблення цукрового буряку за добу технічно можлива, господарчо необхідна та з економічної точки зору раціональна і доцільна.
Сировинне забезпечення заводу відбувається в основному із сировинної зони бурякосіяння.
Строк окупності капіталовкладень, необхідних для здійснення реконструкції, складає 4,1 роки та не перевищує нормативів.
Коефіцієнт загальної ефективності капіталовкладень дорівнює 0,24.
Підвищення виробничої потужності Острозького цукрового заводу на 0,23 тонни перероблення цукрового буряку за добу приведе до скорочення тривалості сокодобування по переробці запланованого обсягу сировини на 18 діб.
В результаті реконструкції відбудеться покращання основних техніко-економічних показників роботи заводу:
річний випуск основної та супутньої продукції в натуральному виразі складе:
        цукор-пісок       23766 тонн
        меляса                  8033 тонн
         жом                  152654 тонн
реалізація обсягу виробництва збільшиться на 24,31% і складе 4850,71 тис.грн.;
додатковий прибуток в результаті реконструкції складе 2223,53 тис.грн.;
продуктивність праці по виробленню продукції на 1 робітника промислово-виробничого персоналу збільшиться на 27,29%;
собівартість 1 тонни цукру знизиться з 841,95 грн. до 761,98 грн.;
зменшення собівартості приведе до покращання показника- витрати на 1 гривню обсягу виробництва. Цей показник зменшиться із 0,85 грн. до 0,79 грн.;
рентабельність продукції збільшилась з 17% до 26,4%.
         В наслідок реконструкції спостерігається деяке зниження показника фондовіддачі з 0,99 грн. до 0,87 грн. основних виробничих фондів.
       Це пояснюється тим, що значну питому вагу у вартості основних виробничих  фондів більше 60% складають будівлі та споруди, які не впливають на обсяг виробництва.
Виходячи з вищевикладеного аналізу основних техніко-економічних показників роботи Острозького цукрового заводу, його реконструкцію із нарощенням виробничої потужності від 1,7 до 1,9 тис. тонн перероблення цукрового буряку за добу слід вважати економічно доцільним заходом.  
 6.2.Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції ВАТ “Острозький цукровий завод” Розрахунок економічної ефективності впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції (АСУВП), виконаний шляхом порівняння техніко-економічних показників роботи заводу до та після впровадження заходу.
  Економічна оцінка ефективності роботи Острозького цукрового заводу, виконана шляхом визначення:
Підвищення виходу цукру за рахунок скорочення, невраованих витрат цукру, тобто за рахунок оптимізації процесу випаровування.
Зниження питомих витрат умовного палива.
Зниження собівартості цукру-піску, як результату проведеного заходу з врахуванням додаткових витрат на амортизацію та поточний ремонт.
Вихідні дані для розрахунку наведено в таблиці 6.12.
6.2.1.Розрахунок цукру-сирцю після впровадження
          АСУВП.
Згідно з науково-дослідними розробками ВНДІЦП втрати цукру внаслідок впровадження АСУВП випарної станції  склали 0,07% до маси цукрового буряку.
Виходячи із цих даних отримаємо додатковий вихід цукру:
        166100х0,07/100=116,27 тонни
За даними таблиці 6.12 вартість 1 тонни цукру становить – 980 грн.
Звідси випливає, що ми отримали додатковий вихід цукру на суму:
        980х116,27=113,94 тис.грн.
Оскільки ми отримали збільшення обсягу виробництва, то обсяг цукру після впровадження заходу складатиме:
        18529+116,27=18645,27 тонни
Таблиця 6.12.Вихідні дані для розрахунку впровадження АСУВП випарної станції на Острозькому цукровому заводі.
№ п/п
              Показники
Одиниці виміру
Величина показника до впровадження заходу
1
Виробнича потужність
Тис.тонн буряку на добу
1,7
2
Тривалість сокодобування
Діб
111
3
Буряк до перероблення
Тис.тонн
166,1
4
Скорочення неврахованих втрат цукру
% до маси буряку
0,07
5
Додатковий виробіток цукру-піску
Тонн
116,2
6
Зниження витрат умовного палива
% до маси буряку
0,1
7
Економія натурального палива (мазута)
Тонн
166,1
8
Вартість (ціни 1998 року):
1 тонни цукру-піску
1 тонни мазуту
Грн.
Грн.
980,0
147,1
9
Орієнтовані капітальні вкладення на встановлення засобів автоматизації
Тис.грн.
160
10
Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення
%
15
11
Середній рівень витрат на ремонт та утримання обладнання
%
40
6.2.2. Розрахунок витрат умовного палива (мазуту).
        Згідно з науково-дослідними розробками ВНДІЦП зміна питомих витрат умовного палива на перероблення буряку складає 0,1% до маси переробленного буряку. Отже отримаємо економію умовного палива:
                 166100*0,1/100=166,1 тонни.
        Для перерахунку умовного палива в мазут застосуємо перехідний коефіцієнт –1,37. Отримаємо економію мазуту на таку кількість:
                     166100*0,1/100*1,37=227,5 тонни.
        Виходячи із даних таблиці 6.12 вартість1 тонни мазуту складає- 147,1 грн.
        Загальну економію по паливу отримаємо на суму:
                     147,1*227,5=33,47 тис.грн.
        Витрати палива на весь обсяг випуску продукції після впровадження заходу складуть:
                  1478,01-33,47=1444,54 тис.грн.,
де: 1478,01-витрати за статтею „Паливо та енергія на технологічні цілі”     до впровадження заходу, тис.грн.
А витрати на одну тонну цукру:
           1444,54/18645,27=77,47 грн.,
де: 18645,27-об’єм цукру після впровадження заходу, тонн.
6.2.3. Розрахунок основних фондів та питомих капіталовкладень.
Вихідними даними для розрахунку основних фондів  після впровадження заходу приймаються діючі основні фонди плюс різниця введених та виведених основних фондів.
В нашому випадку внаслідок впровадження заходу не відбувається виведеня основних фондів, а спостерігається лише їх введення.
Оскільки в орієнтовну вартість капіталовкладень включається вартість робіт по монтажу, транспортування та вартість устаткування з податком на додану вартість, то додаткові капіталовкладення розрахуємо так:
                 Кдод.=К1/1,2,                                  (6.5)
де: 1,2 – 20% ставка податку на додану вартість;
      К1 – орієнтовна вартість капіталовкладень, тис.грн.
                 Кдод.=160/1,2=133,4 тис.грн.
З цієї вартості необхідно зняти вартість робіт по монтажу та транспортуванню обладнання, для утримання вартості самого устаткування, тобто ОВФдод. 
                 ОВФдод.=133,4-4,8=128,6 тис.грн.,
де: 4,8 – 3% від К1.
Знаючи вартість ОВФдод. взнаємо загальну вартість основних фондів:
        19683+128,6=19811,6 тис.грн.,
де: 19683 – вартість основних виробничих фондів до впровадженнязаходу, тис.грн.
6.2.4.Розрахунок витрат на амортизацію та поточний ремонт.
Нові введені основні фонди на суму 128,6 тис.грн. складаються з обладнання, тому спострегігається збільшення витрат на амортизацію та поточний ремонт обладнання за статтею витрат “Утримання  та експлуатація облданання”.
Амортизаційні відрахування складуть:
        128,6х15/100=19,29 тис.грн.
Відрахування на поточний ремонт складуть:
        19,29х0,4=7,7 тис.грн.
Загальні витрати після впровадження заходу по статті “Витрати на утримання та експлуатацію обладнання” складуть:
        1130,64+19,29+7,7=1157,63 тис.грн.;
де: 1130,64 – витрати на утримання та експлуатацію обладнання до впровадження заходу, тис.грн.
А витрати на 1 тонну цукру складуть:
        1157,63/18645,27=62,09 грн.
Розрахуємо зміну умовно-постійних витрат:
Загальногосподарські витрати в зв’язку із збільшенням випуску цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:
        19,21х18529/18645,27=19,09 грн.
Загально-виробничі витрати в зв’язку із збільшенням випуску цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:
        47,8х18529/18645,27=47,5 грн.
Позавиробничі витрати в зв’язку із збіьшенням цукру-піску збільшаться пропорційно збільшенню цукру та складуть:
        10,79х18529/18645,27=10,72 грн.
В зв’язку із перерахованими змінами статтей витрат на виробництво цукру внаслідок впроваження АСУВП відбудеться зміна собівартості цукру-піску за калькуляцією (таблиця 6.13)
Таблиця 6.13. Проектна калькуляція собівартості цукру із цукрових буряків по Острозькому цукровому заводу.
Назва калькуляційних статтей
Собівартість 1 тонни цукру, грн.
Відхилення значень собівартості 1 тонни цукру
Базовий період
Проект
Абсол., (+,-)
%
                      1
       2
      3
       4
     5
Сировина
642,24
642,24
-
-
Допоміжні матеріали на допоміжні цілі:
-вапняковий камінь
-фільтраційне полотно
-інші допоміжні матеріали
15,63
6,25
2,16
15,63
6,25
2,16
-
-
-
-
-
-
Паливо та енергія на технологічні цілі
79,76
77,47
-2,29
-2,87
Супутня продукція (знімається):
-жом
-меляса
37,07
38,05
37,07
38,05
-
-
-
-
                      1
       2
      3
       4
     5
Основна заробітна плата
14,56
14,56
-
-
Додаткова заробітна плата
7,28
7,28
-
-
                     1
         2
     3
       4 
     5
Нарахування на заробітну плату
10,37
10,37
-
-
Утримання та експлуатація обладнання
61,02
62,09
1,07
1,75
Загальногосподарські витрати
19,21
19,09
-0,12
-0,62
Загальновиробничі витрати
47,8
47,5
-0,3
-0,63
Підсумок виробничої собівартості
831,16
829,52
-1,64
-0,2
Позавиробничі витрати
10,79
10,72
-0,07
-0,65
Повна собівартість
841,95
840,24
-1,71
-0,2
Дані для остаточного розрахунку собівартості та рентабельності капіталовкладень наведемо в таблиці 6.14, таблиці 6.15, таблиці 6.16. За допомогою цих даних отримаємо наступну таблицю 6.17.
Таблиця 6.14. Розрахунок повної собівартості обсягу виробництва по Острозькому цукровому заводу.
Назва продукції
    До реконструкції
     Після реконструкції
Кількість тонн
Ціна за 1  тонну, грн.
Повна собівартість, тис.грн.
Кількість тонн
Ціна за 1 тонну, грн.
Повна собівартість, тис.грн.
Цукор-пісок
18529
841,95
15600,49
18645,27
761,98
15107,14
жом
137390
5,00
686,95
137390
5,0
686,95
меляса
7580
93,00
704,94
7580
93,0
704,94
Всього
-
-
16992,38
-
-
16499,03
Таблиця 6.15.
Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі (до реконструкції)
Назва продукції
Одиниці виміру
Обсяг виробництва
Обсяг виробництва у вартісному виразі
За 1 тонну, грн.
Всього, тис.грн.
Цукор-пісок
тонн
18529
980,0
18158,42
Жом
тонн
137390
5,0
686,95
Меляса
тонн
7580
93,0
704,94
Всього
-
-
-
19550,31
Таблиця 6.16.Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі (після реконструкції)
Назва продукції
Одиниці виміру
Обсяг виробництва
Обсяг виробництва у вартісному виразі
За 1 тонну, грн.
Всього, тис.грн.
Цукор-пісок
тонн
18645,27
980,0
18272,36
Жом
тонн
137390
5,0
686,95
Меляса
тонн
7580
93,0
704,94
Всього
-
-
-
19664,25
    продолжение
В таблиці 6.17 рогзлянемо основні показники, що характеризуватимуть ефективність впровадження даного заходу.
Таблиця 6.17.
Вплив заходу на техніко-економічні показники діяльності ВАТ “Острозький цукровий комбінат”
№ п/п
Назва показників
Одиниці виміру
Показники
Відхилення
1997 рік
Після введен-ня
АСУВП
Абсо-лютне (+,-), тис.грн.
Відносне, %
   1
               2  
          3
    4
    5
    6
    7
1
Виробнича потужність
Тис.тонн в зміну
1,7
1,7
-
-
2
Обсяг виробництва у діючих цінах відповідного року
Тис.грн.
19550,31
19664,25
113,94
0,58
3
Обсяг виробництва в натуральному виразі:
-цукор
-меляса
-жом
Тонн
Тонн
Тонн
18529
7580
137390
18645,27
7580
137390
116,27
-
-
0,63
-
-
4
Повна собівартість 1 тонни цукру
Грн.
841,95
840,24
-1,71
-0,2
5
Повна собівартість обсягу виробництва
Тис.грн.
16992,38
16499,03
493,35
-2,9
6
Прибуток
Тис.грн.
2557,93
3165,22
607,29
23,74
7
Приріст прибутку
Тис.грн.
-
607,29
-
-
8
Прибуток на одну гривню обсягу виробництва
Грн.
0,13
0,16
0,03
23,08
9
Витрати на одну гривню обсягу виробництва
Грн.
0,87
0,84
-0,03
-3,45
10
Вартість основ-них промислово-виробничих фон-дів:
Введені
виведені
Тис.грн
Тис.грн.
Тис.грн.
19683
128,6
-
19811,6
-
-
128,6
0,65
11
Фондовіддіача
Тис.грн.
0,993
0,992
-0,001
-0,1
12
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу
Чол.
342
342
-
-
13
Продуктивність праці
Грн.
57165
54518
2647
-4,63
14
Додаткові капіта-ловкладення
Тис.грн.
-
133,4
-
-
15
Рентабельність продукції
%
15,1
19,2
4,1
-
16
Строк окупності капіталовкладень
років
-
0,3
-
-
17
Коефіцієнт зага-льної ефективнос-ті капіталовкла-день
%
-
3,3
-
-
Після впровадження даного заходу можна зробити такі висновки, щодо покращення роботи підприємства.
Впровадження АСУВП на підприємстві є необхідним та економічно ефективним заходом.
Строк окупності капіталовкладень, необхідних для здійснення заходу, складає 3 роки.
В результаті проведення заходу отримаємо покращення таких основних показників роботи заводу:
річний випуск основної та супутньої продукції в натуральному виразі складе:
цукор-пісок       18645,27 тонн
меляса                    7580   тонн
жом                    137390   тонн
реалізація обсягу виробництва збільшиться на 0,63%, і складе 116,26 тис.грн.
додатковий прибуток внаслідок впровадження АСУВП складе 607,29 тис.грн.
собівартість однієї тонни цукру зменшиться з 841,95 до 840,24 грн.
зменшення собівартості приведе до покращення показника витрати на 1 гривню обсягу виробництва. Він зменшиться з 0,87 до 0,84  грн.
рентабельність продукції збільшиться з 15,1% до 19,2%.
Взагалі, щодо запропонованого до впровадження заходу можна сказати, що він є енономічно доцільним.
6.3.Розрахунок економічної  ефективності заміни дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування сиропу. Техніко-еоконмічне обгрунтування заходу.
Патронні фільтри мають більш високу продуктивність – 1200 тонн/добу (дискові фільтри – 800 тонн/добу).
Цей захід дає можливість  застосувати фільтрування густих суспензій при виробництві цукру в буряковому виробництві. Висока якість фільтрату із застосуванням допоміжних фільтрувальних матеріалів при збільшенні тиску фільтрування. Забезпечення оптимального режиму фільтруваня та пульсаційної регенерації з допомогою мікропроцесорної системи управління.
Механізоване відкриття і піднімання кришки дозволяє візуально контролювати якість фільтрату в процесі роботи.
Ефектна пульсаційна регенерація поверхності фільтрувальних елементів з механізмом розподілення скорочує витрати фільтрувальної тканини.
Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності заходу наведемо в таблиці 6.18.
Таблиця 6.18.
Вихідні дані для розрахунку.
№ п/п
Назва показників
Одиниці виміру
До впровадження заходу (1997 рік)
Після впровадження заходу
1
Продуктивність по цукровому буряку:
-для дискових фільтрів
-для патронних фільтрів
Тонн на добу
800
-
-
1200
2
Кількість днів роботи підприємства на рік
діб
111
111
3
Кількість фільтрів:
-дискових
-патронних
Шт.
Шт.
8
-
-
6
4
Вартість патронного фільтру
Грн.
-
12360,00
5
Витрати на один фільтр:
-фільтрувальної тканини
-електроенергії
М.кв.
Квт-год.
280
4
170
10
6
Вартість:
-фільтрувальної тканини
-електроенергії
Грн.
Грн.
14,0
52,70
14,0
52,70
7
Кількість робочих обслуговуючих фільтри (явочна)
Чол.
8
1
8
Годинна тарифна ставка одного робітника обслуговуючого фільтри
Грн.
0,600
0,800
9
Доплати
%
75
75
1
2
3
4
5
10
Нарахування на заробітну плату
%
47,5
47,5
11
Витрати на демонтаж
Грн.
6200
-
12
Ліквідаційна вартість обладнання
Грн.
1182
-
13
Витрати по монтажу та транспортуванню обладнання
Грн.
-
14832
14
Амортизаційні відрахування
%
15
15
15
Витрати на ремонт та утримання обладнання
%
40
40
16
Заготівля буряку
Тис.тонн
171,0
171,0
17
Втрати буряку при зберіганні
%
3,2
3,2
18
Об’єм переробленого буряку
тонн
183920
183920
19
Втрати за статтями:
-допоміжні матеріали
-паливо та енергія на технологічні цілі
-витрати на оплату праці
-витрати на утримання та експлуатацію облад-нання
Тис.грн.
Тис.грн.
Тис.грн.
Тис.грн.
115,87
1478,01
404,65
1130,64
-
-
-
-
        6.3.1.розрахунок капітальних витрат.
                 Кнов.=К+Д-Л,                                           (6.6)
де: К- вартість знову встановленого обладнання з врахуванням витрат на монтаж, транспортування, встановлення обладнання, без ПДВ, грн.
        Д- витрати на демонтаж обладнання, що замінюється, без ПДВ, грн.
        Л- ліквідаційна вартість, без ПДВ, грн.
Кнов.=(12360х6+14832)+6200-1182=94010,00грн.=94,01
тис.грн.
        6.3.2.Розрахуємо кількість фільтрів для фільтрування сиропу з клеровкою
2.1.Розрахуємо кількість потрібного для переробки цукрового буряку, на добу:
        183920/111=1656,9 тонн/добу
2.2.Розрахуємо кількість дискових фільтрів для фільтрування сиропу:
        1656,9/800=2,1=4 (2 запасних)
2.3.Розрахуємо кількість патронних фільтрів для фільтрування сиропу:
        1656,9/1200=1,4=3 (1 запасний)
        6.3.3.Розрахунок статей витрат які змінюються.
3.1.Економія фільтрувального полотна:
для дискових фільтрів% 280х4х14,00=15680 грн.
для патронних фільтрів: 170х3х14,00=7140 грн.
Загальна економія по витратам фільтрувального полотна:
                 15680-7140=8540=8,5 тис.грн.
Загальні витрати на 1 тонну фільтраційного полотна складають:
        (115,87-7,14)/18529=5,67 грн.
        3.2.Економія по електроенергії розраховується за формулою:
                 Ве=№вст.хtгод.хnдібхВвхКвик./КпхЦе            (6.7)
де: №вст.- кількість електродвигнів, шт.;
tгод.          — час роботи електродвигуна на добу, год.;
Nдіб.  — кількість днів роботи підприємства на рік, діб;
Вв.   – коефіцієнт, що вираховує втрати електроенергії в сітці підприємства
Квик. – коефіцієнт використаня електродвигунів по потужності
Кп. –коефіцієнт корисної дії електродвигунів;
Це.- вартість одної тис.Квтгод енергії, грн.
Розраховуємо витрати енергії до впровадження:
Ве=4х10х24х111х1,06х0,9х52,7/0,985=5438,97тис.грн.
Розраховуємо витрати енергії після впровадження:
Ве=10х24х111х1,06х0,9х52,7/0,985=1359,74 тис.грн.
Всього економія по статті витрат:
                 5438,97-1359,74=4079,23 тис.грн.
Витрати енергії на 1 тонну цукру:
1359,74/18529=73,38 грн.
6.3.4.Розрахунок витрат праці та витрат на оплату праці.
        Витрати по основній заробітній платі виробничих працівників, що обслуговують фільтри розраховуються в сумі:
до впровадження заходу:
8х8х0,60х(111+5)=4454,4 грн
після впровадження заходу:
8х1х0,80х(111+5)=742,4 грн.
        Додаткова заробітна плата робітників складе:
до впровадження: 4454,4х0,5=2227,2 грн.
після впровадження: 742,4х0,5=371,2 грн.
Фонд заробітної плати за виробничий період:
до впровадження: 4454,4+2227,2=6681,6 грн.
після впровадження: 742,4+371,2=1113,6 грн.
Загальна економія по фонду оплати праці працівників, що обслуговують фільтри:
        -  додаткова: 22272,2-371,2=-18560,0 тис.грн.
        -  основна: 4454,4-742,4=-3712,0 тис.грн.
        Витрати на 1 тонну цукру-піску складають:
        -  додаткова: (269,77-1,86)/18529=7,07 грн.
        -  основна: (134,88-3,71)/18529=14,46 грн.
        Загальна сума відрахувань з фонду оплати праці:
до впровадження: 6681,6*47,5/100=3173,76 грн.
після впровадження: 1113,6*47,5/100=528,96 грн.
Загальна сума економії відрахувань з фонду оплати праці:
                 3173,76-528,96=2644,8 грн.
Витрати на 1 тонну цукру-піску:
                 (192,21-2,64)/18529=10,23 грн.
6.3.5. Збільшення витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Амортизаційні відрахування на реновацію обладнання:
— після впровадження заходу:
            94010,00*0,15=14101,50=14,10 тис.грн.
Витрати на утримання поточного і капітального ремонту обладнання:
після впровадження заходу:
            14101,5*0,4=5640,6=5,64 тис.грн.
Всього збільшення витрат за статтею “Утримання та експлуатація обладнання”:
            14101,5+5640,6=19742,1=19,74 тис.грн.
Витрати за цією статтею на 1 тонну цукру складуть:
            (1130,64+19,74)/18529=62,09 грн.
В зв’язку з перерахованими змінами статтей витрат на виробництво цукру-піску внаслідок реконструкції відбудиться зміна собівартості цукру-піску за калькуляцією (таблиця 6.19.).
З таблиці 6.19 можна зробити висновок, що собівартість продукції зменшилась на 113,58 тис.грн. Що стосується витрат на 1 тонну виробітку цукру-піску, то вона зменшилась на 6,13 грн. Зменшились такі калькуляційні статті, як витрати на допоміжні матеріали (фільтраційне полотно), паливо та енергія на технологічні цілі, фонд оплати праці, відрахування з фонду оплати праці, утримання та експлуатація обладнання. Що стосується загальновиробничих витрат, то в зв’язку із тим, що об’єм виробництва не змінюється, вони залишаються незмінними.
Таблиця 6.19. Проектна калькуляція собівартості цукру із цукрових буряків по Острозькому цукровому заводу.             
Назва калькуляційних статтей
Собівартість 1 тонни цукру, грн.
Відхилення значень собівартості 1 тонни цукру
Базовий період
Проект
Абсолютне, (+,-)
   %
Сировина
642,24
642,24
-
-
Допоміжні матеріали на технологічні цілі:
-вапняковий камінь
-фільтраційне полотно
-інші допоміжні матеріали
15,63
6,25
2,16
15,63
5,87
2,16
-
-0,38
-
-
-6,08
-
Паливо та енергія на технологічні цілі
79,76
73,38
-6,38
-8,0
Супутня продукція (знімається)
-жом
-меляса
37,07
38,05
37,07
38,05
-
-
-
-
Основна заробітна плата
14,56
14,46
-0,1
-0,69
Додаткова заробітна плата
7,28
7,07
-0,21
-2,9
Нарахування на заробітну плату
10,37
10,23
-0,14
-1,35
Утримання та експлуатація обладнання
61,02
62,09
1,07
1,75
Загальногосподарські витрати
19,21
19,21
-
-
Загальновиробничі витрати
47,8
47,8
-
-
Підсумок виробничої собівартості
831,16
825,03
-6,13
-0,73
Позавиробничі витрати
10,79
10,79
-
-
Повна собівартість
841,95
835,82
-6,13
-0,73
Дані для остаточного розрахунку собівартості продукції та рентабельності капіталовкладень наведемо в таблиці 6.20, таблиці 6.21.
Таблиця 6.20. Розрахунок повної собівартості обсягу виробництва по Острозькому цукровому заводу.
Назва продукції
    До реконструкції
  Після реконструкції
Кількість тонн
Ціна за 1 тонну, грн.
Повна собівартість, тис.грн.
Кількість тонн
Ціна за 1 тонну, грн.
Повна собівартість, тис.грн.
Цукор-пісок
18529
841,95
15600,49
18529
835,82
15486,91
Жом
137390
5,00
686,95
137390
5,00
686,95
Меляса
7580
93,00
704,94
7580
93,00
704,94
Всього
-
-
16992,38
-
-
16878,8
        Оскільки обсяг виробництва внаслідок впровадження заходу незмінюється, то для розрахунку обсягу виробництва на два періоди наведемо одну таблицю 6.21.
Таблиця 6.21. Розрахунок випуску продукції в вартісному виразі.
Назва продукції
Одиниці виміру
Обсяг виробництва
Обсяг виробництва у вартісному виразі
За 1 тонну, грн.
Всього, тис.грн.
Цукор-пісок
Тонн
18529
980,00
18158,42
Жом
Тонн
137390
5,00
686,95
Меляса
Тонн
7580
93,00
704,94
Всього
-
-
-
19550,31
З допомогою цих даних розраховуємо наступну таблицю 6.22, та таблицю проектної калькуляції (таблиця 6.19).
В таблиці 6.22 відображається вплив даного заходу на основні техніко-економічні показники діяльності підприємства. Також з допомогою цієї таблиці можна розглянути зміни певних показників, та порівняти їх із значеннями попереднього періоду.

Таблиця 6.22. Вплив заходу на техніко-економічні показники діяльності ВАТ “Острозький цукровий комбінат”.
N п/п
Назва показників
Одиниці виміру
    Показники
   Відхилення
До реконструкції
Після реконструкції
Абсолютне, тис.грн,(+,-)
Відносне,%
1
Виробнича потужність
Тис.тонн
в зміну
1,7
1,7
-
-
2
Обсяг виробництва у діючих цінах відповідного року
Тис.грн.
19550,31
19550,31
-
-
3
Обсяг виробництва в натуральному виразі:
-цукор
-меляса
-жом
Тонн
Тонн
тонн
18529
137390
7580
18529
137390
7580
-
-
-
-
-
-
4
Повна собівартість 1 тонни цукру
Грн.
841,95
835,82
-6,13
-0,73
5
Повна собівартість обсягу виробництва
Тис.грн.
16992,38
16878,8
-113,58
-0,67
6
Прибуток
Тис.грн.
2557,93
2671,51
113,58
4,4
7
Приріст прибутку
Тис.грн.
-
113,58
-
-
8
Прибуток на одну гривню обсягу виробництва
Грн.
0,13
0,14
0,01
7,7
9
Витрати на одну гривню обсягу виробництва
Грн.
0,87
0,86
-0,01
-1,15
10
Вартість основних промислово-виробничих фондів:
Введені
виведені
Тис.грн
Тис.грн
Тис.грн
19683
12,4
1,2
19694,2
-
-
11,2
-
-
0,06
-
-
11
Фондовіддача
Тис.грн
0,993
0,992
-0,001
-0,1
12
Продуктивність праці
Грн.
57165
58359
1194
2,09
13
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу
Чол.
342
335
-7
-2,05
14
Додаткові капіталовкладення
Тис.грн
-
94,01
-
-
1
2
3
4
5
6
7
15
Рентабельність продукції
%
15,1
15,8
0,7
-
16
Строк окупності капіталовкладень
років
-
1,2
-
-
17
Коефіцієнт загальної ефективності капіталовкладень
%
-
0,83
-
-
    продолжение