3
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УМАНЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет агрономії
Кафедра біології
ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ
Зав.кафедри, доктор с.-г.наук, професор
________________ГРИЦАЄНКО З.М.
«___» ______________________2007р.
Ї
Дипломна робота
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»
спеціальність 7.130102 «Агрономія»
кваліфікація - «Агроном»
Науковий керівник - доцент Т.О.Кравець
Консультант з питань:
Економіки______________Петренко Н.О.
Охорони праці_______________ Березовський А.П.
УМАНЬ - 2007
Зміст.
Вступ
РОЗДІЛ 1. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ КУКУРУДЗИ(МІСЦЕ У ЗЕРНОВОМУ ТА КОРМОВОМУ БАЛАНСІ С-Г, АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ)
1.Огляд літератури
1.1Історія вирощувань кукурудзи в культурі
1.2 Біологічні особливості кукурудзи
1.3 Роль гібридів у продуктивності кукурудзи
1.4 Технології вирощування кукурудзи
РОЗДІЛ 2. ОБЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1 Характеристика гібридів які вивчались в досліді
РОЗДІЛ 3. УМОВА, ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.
3.1 Кліматичні умови у родосліджень
Сума ефективних опадів і температур
3.2 Ґрунтові умови вирощувань кукурудзи
3.3 Схема досліду
3.4 Методики досліджень росту і розвитку гібридів кукурудзи
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
4.1 Висота та кількість листків
Висота
4.1.2 Кількість листків
4.1.3 Густота посіву
4.2 Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи
4.2.1 Вегетативна маса
4.2.2 Співвідношення між вегетативними органами
4.2.3 Збір сухих речовин
4.3 Фотосинтетична продуктивність
4.3.1 Листкова поверхня
4.3.2 Чиста продуктивність фотосинтезу
4.4 Продуктивність гібридів кукурудзи
4.4.1 Урожайність
4.4.2 Пошкодженість пухирчастою сажкою та стебловим метеликом
РОЗДІЛ5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ.
ВСТУП
Виробництво зерна - головне завдання сільськогосподарського виробництва. У вирішенні цього завдання значне місце належить кукурудзі. Кукурудза - культура необмежених можливостей як у продуктивності, так і у використанні.
В світовому виробництві кукурудза знаходиться на другому місці за площею посіву після пшениці, а за врожайністю значно її перебільшує, тому валові збори зерна кукурудзи близькі до зборів зерна пшениці, а в окремі роки навіть перевищують їх. Світове виробництво зерна кукурудзи щорічно сягає 550-580 млн.т. і є найбільшим за обсягом, порівняно з іншими зерновими, навіть з такими провідними культурами як пшениця і рис. Найбільшим виробником зерна кукурудзи вважається США, що отримує щорічно 230-250 млн.т. з площі 28-29 млн.га, при врожайності не нижче 79-80 ц/га. На другому місці в світі по виробництву зерна кукурудзи знаходиться КНР, яка щорічно збирає 120-130 млн.т. Країни ЄС виробляють 39 млн.т. зерна кукурудзи при середній врожайності 88-90 ц/га.
В Україні посівна площа кукурудзи на зерно становить 1,7 млн. га, а валовий збір зерна - 7.4 млн. т., при врожайності біля 43,0 ц/га, а в найбільш сприятливих для її вирощування районах до 60ц/га.
Широкому розповсюдженню кукурудзи у всіх країнах світу завдячує те, що її широко використовують як продовольчу і кормову культуру. Зерно в одному кілограмі містить 1,34 кормових одиниці. Воно багате жирами і легко засвоюваними вуглеводами, але порівняно бідне на протеїн (80-82 г. на 1 к.од.). Разом з тим у зерні кукурудзи досить високий вміст малоцінного білка - зеїну.
В продовольчому виробництві з зерна кукурудзи виготовляють більше 150 видів харчових і технічних продуктів, таких як: крупу, палочки, пластівці, борошно, комбікорм, крохмаль, патоку, глюкозу, спирт, олію і т.д. З стебел, стрижнів і обгорток початків виготовляють біля 40 видів промислової продукції - целюлозу, папір, фурфурол, лігнин, ксилозу, клей, лінолеум та ін.
Кукурудзу використовують як лікарську рослину при лікуванні циститів, для покращення функцій жовчі, покращення зсідання крові, як мочегінний засіб, при холециститах, холангітах, гіпатитах тощо, використовуючи зародки насінин та приймочки маточок жіночих суцвіть (початків).
На сучасному етапі перед виробниками сільськогосподарської продукції в Україні стоїть завдання значного підвищення продуктивності зернової кукурудзи для потреб народного господарства. Вирішити це питання можливо при застосуванні високоурожайних гібридів, передових енергозберігаючих технологій, насіння високої якості, тощо.
Кліматичні умови та грунти України достатньою мірою відповідають біологічним потребам кукурудзи, тому, за умов застосування сучасних технологій вирощування та високопродуктивних гібридів, урожайність зерна може сягати 80-100 цн. з га, що зробить цю культуру провідною за рентабельністю в Україні.
Зарубіжні фірми пропонують насіння різних за стиглістю та продуктивністю гібридів, які потребують глибокого і детального вивчення в нових умовах вирощування та рекомендації найбільш продуктивних у виробництво. Компанія “Піонер” щорічно проводить в господарствах різних кліматичних зон України 287 ДЕМО по вирощуванню різних за стиглістю, офіційно зареєстрованих, гібридів кукурудзи, а компанія “Дюпон” забезпечує захист цих посівів засобами власного виробництва.
Ціллю проведених досліджень було вивчення середньостиглих та ранньостиглих гібридів кукурудзи селекції компаній „Піонер” в умовах правобережного Лісостепу України. Дослідження проводились в 2004 - 2006 році на ДЕМО компанії „Райз-агросервіс”, що знаходятьсясь в АФ „Базис” с. Кочубіївки.
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Вирощування кукурудзи на зерно має в Україні досить давню історію. Сучасні гібриди та технології вирощування дозволяють отримувати стоцентнерні урожаї зерна цієї культури. Проте, як повідомляє І.В. Луканев [22] , в Черкаській області кукурудза дає урожайність 43,3 ц/га. На необхідність розширення площ посіву та підвищення урожайності вказують ряд авторів. [22,34,36]
Результат вирощування кукурудзи залежить від багатьох факторів, серед яких першочергове значення мають високоврожайні гібриди, якісне насіння, прогресивні технології вирощування та вміле використання кліматичних і грунтових умов.
На вдосконалення технології вирощування кукурудзи, як одного із головних факторів підвищення її врожайності, вказують Даниленко Ю.П., Любименко Т.А.[13], Неделькович М., Туз П.[25], Бомба М.Я., Бомба М.І. [7] і вважають, що в ній мають органічно поєднуватись: якісний обробіток, оптимальна кількість добрив, гербіциди, високопродуктивні для зони вирощування сорти та гібриди.
Неделькович М., Туз П. [25] вказують,що кукурудза найкраще росте на грунтах з високим вмістом гумусу. В Україні існуючі грунти придатні для її вирощування, окрім піщаних та грунтів з близьким заляганням грунтових вод. Кукурудза забезпечує високі врожаї на грунтах з рН 5,6-7,5. Кращими попередниками вважаються озимі, зернобобові, картопля, гречка. В зоні недостатнього зволоження не рекомендується сіяти кукурудзу після культур, що висушують грунт на значну глибину.
Хроменко А.С., Чучмій Н.П.[41] вказують що, до Реєстру сортів рослин України на 2002 рік було занесено 237 гібридів і 3 сорти, з них 104 або 43,3% української селекції. Найбільший внесок у розвиток методів селекції і створення високоврожайних гібридів кукурудзи зробили: інститут кукурудзи УААН (в районуванні 42 гібриди), Селекційно-генетичний інститут (17 гібридів), Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція разом з Інститутом фізіології рослин та генетики НАН України, Уманською сільськогосподарською академією та іншими селекційними закладами (21 гібрид). Селекційно-генетичним інститутом та Інститутом кукурудзи, виведені і рекомендовані у виробництво нові високолізинові гібриди.
Питання удобрення кукурудзи вивчали Макаров Р.Ф., Архипова В.В. [23], Слюдєєв Ю.А. [37], Стулін А.Ф.[36], Пестряков А.М. [32], Кузьменко Ю. [20], Антулін Д.А., Саямін Л.Н., Калічкін В.К. [5], Антулін Д.А., Саямін Л.Н., Шушаріна Л.Т. [4], Агафонов Є.В., Батаков А.А. [2,1], Шлапак В.І.[42] і рекомендують агротехніку, що включає: оранку на глибину (30-35 см) залежно від структури грунту та погодних умов. Останніми роками рекомендується технологія мінімального обробітку грунту в якій не передбачено вирівнювання грунту після оранки. Передпосівна підготовка грунту проводиться на глибину посіву для формування ложа для насіння. Добрива вносяться під запланований урожай і розподіляються: основне - під оранку - (50%), - при посіві - 25%, при догляді (підживлення 1 або 2) -25 %.
Компанія «Піонер» рекомендує внесення добрив в нормі N120-180P60-90K80-120 діючої речовини з урахуванням наявності поживних речовин у грунті та виносу гібридом.
Для зони нестійкого та недостатнього зволоження правобережного Лісостепу України строки висіву та густота посіву кукурудзи набувають вирішального значення. Агафонов Н.М.[3] вважає, що висів необхідно проводити з таким розрахунком, щоб максимально використати весняно-зимові запаси вологи і при температурі грунту на глибині 4-6 см. + 8-10 0С.
Ряд авторів Агафонов Н.М.[3] Багринцева В.И., Борщ Т.И., Шарапова И.А.[9]. Слюдеев Ю.А.[37] Толорал Т.Р., Малаканова В.П., Барсуков А.В.[39]Крамарев С.М.,[19], Крамарев С.М., Якунин А.А., Бондарь В.П., Головко А.И., Красненков С.В., Шевченко В.Н. [18] приділяють в своїх дослідженнях значну увагу оптимізації прощі живлення при вирощуванні високих урожаїв кукурудзи, яка мусить диференціюватися в залежності від гібриду, кліматичної зони, особливостей погодних умов, технології.
Гібриди кукурудзи селекції „Піонер” характеризуються тим, що мають значно гостріший кут відходу листка від стебла ніж інші. Така архітектоніка дає можливість вирощувати вищі урожаї при більшій густоті посіву. Окрім цього, спеціалісти компанії „Піонер” вважають, що метою технології вирощування кукурудзи їхньої селекції є формування на кожній рослині лише одного початка. Утворення двох і більше початків вважається помилкою в технології, що пов`язана з недостатньою густотою посіву або нестриятливими кліматичними умовами. Для групи ранньо ы середньостиглих гібридів норма висіву повина бути 65-70 тис/шт. на га.
Післяпосівне прикочування та до - і після - сходове боронування посіву не рекомендується так як втрати вологи призводить до зниження урожайності[14].
Технологія вирощування кукурудзи повинна бути направлена на максимальне знищення бур`янів, тому догляд за посівами включає 1-2 рихлення міжрядь, що проводяться з метою покращення аерації грунту, знищення бур`янів та двохразового підживлення. Питання впливу рівня забур`яненості посівів кукурудзи на її продуктивність та методи захисту її від впливу бур`янів вивчали Подгорнов Є.В., Халтурін А.Б. [31], Панфілов А.Е. [29], Зуза В.С. [17], Жеребко В.М. [15]
Боротьба з забур`яненістю посівів кукурудзи проводиться не лише механічним способом, а й за допомогою гербіцидів, які рекомендується вносити під час догляду за посівами. В досліді гербіциди вносять одночасно з першим міжрядним рихленням: тітус (0,04 кг/га) та естерон (0,6 л/га).
Відсутність забур`яненості сприяє підвищенню продуктивності до 27 - 30%, про що свідчать результати досліджень Оказова П.І., Оказової З.П. [28], Алтухової Т.В. [6].
Гібриди селекції „Піонер” характеризується досить швидкими темпами формування та значною величиною фотосинтетичної поверхні. Дані особливості закладені генетично і є індивідуальною ознакою гібриду, але їх можна підсилити, застосовуючи стимулятори росту, на що вказують результати досліджень Веселовського І.В. та Каріамо Х.С. [11] Збільшення асимілюючої поверхні рослин, а в результаті і посіву забезпечує синтез більшої кількості органічної речовини та підвищення продуктивності. Питання формування асиміляційної поверхні у рослин кукурудзи та продуктивності фотосинтезу вивчали Кушенов Б.М. [21], Веселовський І.В., Каріамов Х.С.Д [11], Варасова Н.Н., Шустова А.П.[10].
Для забезпечення максимального виробничого результату необхідна порівняльна оцінка гібридів кукурудзи, виявлення найбільш продуктивних для даної зони вирощування та рекомендації їх у виробництво, на що вказують результати досліджень Переверзєв Д.С. [30]
Гібриди кукурудзи селекції „Піонер” при дотриманні технології вирощування в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України гарантовано можуть забезпечити урожайність зерна: ранньостиглі - 80 ц/га, середньостиглі - 80-90 ц/га, пізньостиглі- 90-100 ц/га та високу економічну ефективність, про що свідчать результати досліджень Нечаєва В.І., Александрова В.А. [26]
На вирішальне значення технології в успішному вирощуванні кукурудзи вказують Зайцев О., та Ковальов [16] і вважають, що при екстенсивному вирощуванні величена урожаю на 40% визначається природною родючістю, на 20% погодними умовами і лише на 10% використанням добрив, тоді як при інтенсивному відповідно -10, 10 і 30%. Рекомендується під кукурудзу на зерно, що вирощується на чорноземних грунтах вносити добрива в кількості N 60-90 P60 K60 при оптимальному вмісті в грунті рухомих форм фосфору та калію. Вважається, що при наявності значної кількості різних за стиглістю гібридів кукурудзи, що пропонуються у виробництво, потрібно розробити регіональні моделі наборів гібридів з різними ФАО з урахуванням інсоляції та забезпечення вологою регіону вирощування.
Науковці АФ “Сади України” О.Зайцев та В.Ковальов [16] рекомендують розміщення гібридів кукурудзи з різними ФАО в межах одного господарста. На півночі - з меншим ФАО майже 100%, на півдні - 50-70%, тому що із збільшенням ФАО збільшується посухостійкість гібридів, а саме недостача вологи є характерною для зони кукурудзосіяння в Україні. АФ “Сади України” пропонує господарствам широкий спектр гібридів селекції Інституту польовництва та овочівництва м. Нові Сад (Сербія та Чорногорія) з ФАО від 190 до 480 з потенційною врожайністю в межах 90-120 ц/га.
Виробником високоякісного насіння гібридів кукурудзи в Україні є «УкрЕлітцентер», що пропонує для виробництва високопродуктивні гібриди вітчизняної селекції з потенційною врожайністю 110 - 140 ц. з га.
Дослідженя Грушка Я. [12] показали, що міжсортова гібридизація - новий крок на шляху селекційно-генетичного поліпшення кукурудзи і перехідна ступінь від вирощування вільнозапильних сортів до гібридів. Вона являє собою найбільш простий спосіб прямого використання гетерозису в селекційній практиці. Перші досліди з міжсортовими гібридами в 70-х роках XIX ст. проводив Біл .
Чучмій І.П., Подолян В.Г. [40] вважають кукурудзу однією з небагатьох культур, селекції якої надають в Україні великої уваги. Це повязано з тим, що тут найбільш сприятливі умови для вирощування різних сортів і гібридів цієї культури.
У нашій країні, перші роботи по вивченню міжсортових гібридів відносяться до 1910 року. Вони почались видатним вченим В.В.Палановим на полях дослідних станцій Єкатеринославської губернії. Урожай зерна гібриду кукурудзи Грушевська х Лімінг в першому поколінні підвищився в середньому на 5,4 ц/га, в порівнянні з сортом Грушевська, і на 2 ц/га вище ніж сорту Лімінг.
Ткаліч Ю.І.[38], виходячи із важливості проблеми підвищення врожаю кукурудзи і її потенційних можливостей, повідомляє, що лабораторією селекції і насінництва кукурудзи Уманського державного аграрного університету разом із ТОВ „Расава", проводиться робота по створенню нових високоврожайних скоростиглих гібридів кукурудзи на зерно і силос, які б відповідали сучасним вимогам виробництва.
Хроменко А.С., Чучмій Н.П [41] повідомляють, що кукурудза складає приблизно третину світового виробництва всіх зернових і це - єдина зернова культура яку називають «царицею полів». Кукурудза, у порівняні з іншими зерновими культурами, дає високі врожаї (на рівні 90 - 100ц/га) яких в останні роки досягли в Чилі, Новій Зеландії та США. Найбільші плантації під кукурудзу відводяться в США, Китаї та Бразилії. Обсяги експорту - імпорту, останніми роками становили приблизно 75 млн. тон, з яких близько 60% постачають на ринок США, Аргентина, Китай. Імпортерами кукурудзи є Японія (16,6 млн. тон), та південна Корея (8,6 млн. тон). Однак названі вище країни імпортери не є традиційними ринками збуту української кукурудзи. Тому більшим попитом користується сировина з Північної та Південної Америки.
Хроменко А.С, Чучмій И.П.[41] вказують, що до реєстеру сортів кукурудзи в Україні занесено 193 гібриди: з них 104 гібриди дальнього зарубіжжя (Франція, Німетчина, США).
У статті Грушка Я. [12] повідомляється що за врожайністю та кормовою оцінкою кукурудза перевищує інші зернофуражні культури, дає найдешевший і дуже поживний корм, як у вигляді зерна так і у вигляді зеленої маси. Калорійність 1 кг. зерна кукурудзи складає 13818 Дж тоді як 1 кг вівса - 9072Дж.
Чучмій І.П., Подолян В.Г. [40] вказують, що застосування у східному Лісостепу України пізньостиглих гібридів кукурудзи, дозволяє підвищити валові збори зерна на 20 - 23 % , а за рахунок підживлення на 15 - 20% ,
Пізньостиглі сорти в Лісостепу навіть без удобрення дають не менший врожай ніж у степу разом з поливом. При посіві у другій половині квітні пізньостигла кукурудза досягає повної фази стиглості при любих погодніх умовах, не пізніше кінця вересня.
В умовах енергетичної кризи необхідно раціонально використовувати удобрення , пестициди та всі види матеріально технічних ресурсів. Потрібно щоб була підібрана норма внесення таких добрив, як азоту, фосфору, калію. Також повинна бути достатня кількість органіки, вміст гумусу у грунті повинен бути не менше 4.2% за Тюрином, рухомого фосфору і обмінного калію (за Черікова) відповідно 7.6 - 7.4 мг./100 г .
Ритов М. І. [33] вважає що на продуктивність фотосинтезу впливають загальна кількість тепла за вегетеційний період, та його розподіл не протязі вегетації,тому при розробці агротехніки кукурудзи і вибору гібридів важливо визначати, залежність основних фізіодогічних процесів та їх інтенсивність.
Бойко О.В. [8] вважає, що післяпосівне прикочування та до- і після- сходове боронування посіву призводять до зменшення густоти, тому не рекомендується.
Розділ 2. ОБ`ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика гібридів кукурудзи
Компанія „Піонер Хай Бред Інтернешнл” - всесвітньовідомий виробник високоякісного насіння сільськогосподарських культур, поставляє в Україну насіння гібридів кукурудзи, запатентованих в останні роки.
Гібриди кукурудзи характеризуються високою урожайністю, різною тривалістю вегетаційного періоду, пластичністю, яка забезпечує високий рівень пристосованості до умов середовища, стійкістю до вилягання, посухостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників та високими темпами віддачі вологи при достиганні. Характеристика гібридів досліду приведені в Таб.2.1
Перш ніж рекомендувати гібриди для вирощування в умовах нестійкого зволоження правобережної частини Лісостепу України, вони повинні бути всебічно вивчені в умовах зони вирощування і у виробництво впроваджуватись найбільш продуктивні.
2.2. Агротехніка вирощування
Для вирощування кукурудзи розроблялясь технологія під запланований урожай. Попередником в дослідах був цукровий буряк. Технологічна карта розроблялися під урожай 90 ц/га.( Таблиця 2.2)
Технологія вирощування кукурудзи після цукрового буряка включала: внесення 1,5 ц/га аміачної селітри одночасно з посівом, внесення гербіцидів (тітуса 0,04 кг/га та естерона 0,6 л/га) по сходах, дворазове підживлення. Перше підживлення - 50 кг/га карбаміду та 2 кг/га мікродобрива „Кристалон особливий”, а друге - 50 кг/га карбаміду. Розрахункова собівартість 1 тони зерна склала 74,38 грн.
Кукурудза не належить до культур дуже вимогливих до попередників. Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують грунт на значну глибину. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника - кукурудзяного метелика.
При безгірбіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток грунту. Його проводять з врахуванням попередника, типу грунту, рельєфу, ступеня забуряненості поля.
В звязку з тим , що поле було відносно чистим від бурянів , тому обмежилися одним лущенням на глибину 6 - 8 см, а на забурянених кореневищними бурянами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ - 3, БДТ - 7 або лущильниками ЛДГ - 10, ЛДГ -13 на глибину 10 - 12 см.
Оранку проводили плугом з передплужником ПЛН - 5-35 на глибину 27 - 30 см.
Ранона весні, як тільки наступила фізична стиглість ґрунту, закривали вологу і вирівнювали поверхню ріллі зубовими боронами БЗСТ - 1,0, спрямовуючи агрегат під кутом 450 до напрямку оранки. Передпосівну культивацію на глибину 5 - 7 см проводили культиватором КПС - 4 .24
Гній, зазвичай, вносять під зяблеву оранку - норма в середньому становить 30 - 40 т /га, а мінеральних орієнтовно використовують N90P90К90. В досліді вносили лише мінеральні добрива у зазначеній нормі.
Висівають кукурудзу, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 10 - 120 С , використовуючи сівалки СУПН - 8 .Після сівби кукурудзи площу прикочували і боронували легкою бороною ЗБП - 0,6 .
Розпушування міжрядь і захисні зони рядків у виробничих умовах проводять культиватором КРН - 4,2 або КРН - 5,6 А, а для присипання бурянів у рядках застосовували лапи - відвальники. Глибина розпушення ґрунту 4 - 6 м.
Насіння кукурудзи компанії «Піонер» підготовлено на насіневих заводах. Воно має високу схожість - 95% і енергію проростання 90%, що особливо важливо для одержання дружніх сходів, формування вирівняних посівів. Його висушують до вологості 13 - 14%, калібрують, протруюють припаратами фунгіцидної та інсектицидної дії.
Рекомендована густота посіву для умов України коливається в межах 75 -80 тис. рослин на 1 га перед збиранням.
Щоб забезпечити передзбиральну гастоту рослин, встановлюють надбавку насіння. У Лісостепу надбавка 30 - 40%. Вагова норма висіву насіння становить 15 - 25 кг/га.
На дослідні ділянки вносили Кристалони - високоефективні, збалансовані комплексні добрива з макро - та мікроелементами на халатній основі. Добрива застосовували для позакореневого підживлення рослин в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, як доповнення до існуючої системи удобрення.
Розділ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Кліматичні умови
В умовах нестійкого зволоження південної частини Лісостепу України лімітуючим фактором при вирощуванні рослин є кількість опадів, які на протязі вегетаційного періоду розподіляються, як правило, нерівномірно. (Таблиця 3.1.)
За даними Уманської метеостанції роки досліджень значно відрізнялися не скільки загальною кількістю опадів за вегетаційний період, а стільки розподілом їх по місяцям. Так, 2004 рік характеризувався пониженою кількістю опадів у весняну декаду. В березні та квітні випало опадів в чотири рази, а в травні - в два рази менше середніх багаторічних. Посушливим був і червень, так як опадів випало втричі менше середніх багаторічних. Липень, серпень та вересень були забезпечені вологою добре - кількість опадів перевищувала середні багаторічні показники, а в серпні в 2,5 рази.
В 2005 році опади розподілялися по місяцях вегетації кукурудзи на рівні середніх багаторічних з деяким пониженням в VІ та VІІ місяцях. Посушливим був лише ІХ місяць.
Забезпеченість вологою вплинула на продуктивність кукурудзи.
Пізньостиглі гібриди в 2005 році у ІХ місяці потерпали від засухи (випало всього 2,6 мм опадів) і врожай сформували на 2-6 ц/га менший порівняно з 2004 роком.
За даними Уманської метеостанції, в роки досліджень сума ефективних температур склалась вищою за середні багаторічні показники в 2004 році на 3000С, в 2005 - на 4780С, а в 2006 - на 5380С, що викликало скорочення вегетаційного періоду у гібридів кукурудзи.
2006 рік характеризувався пониженою кількістю опадів на протязі всього вегетаційного періоду. У червні та липні випало опадів вдвічі менше середніх багаторічних, і лише в березні - в два рази більше.Кількість опадів в інші місяці вегетації приближалась до середніх багаторічних з незначним зменшенням. Достатньо був забезпечений вологою вересень місяць, яку гібриди ранньостиглої групи вже не могли використати на формування урожаю.
Таблиця 3.1
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
2004-2006 р.р.
(дані Уманської метеостанції)
Роки |
М І С Я Ц І |
|||||||||||||
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Разом |
||
Сума ефективних температур |
||||||||||||||
2004 |
- |
- |
48,7 |
220,2 |
613,5 |
1126,6 |
1746 |
2383 |
2740,6 |
2930 |
- |
- |
||
2005 |
- |
- |
- |
215,3 |
665 |
1164,5 |
1887,8 |
2505,2 |
2968,1 |
3110,8 |
- |
- |
- |
|
2006 |
- |
- |
215,3 |
665 |
1164,5 |
1887,8 |
2505,2 |
2968,1 |
3110,8 |
- |
- |
- |
||
Середні багаторічні |
- |
- |
41 |
241 |
482 |
997 |
1598 |
2168 |
2580 |
2632 |
||||
Опади |
||||||||||||||
2004 |
65 |
52,1 |
10,1 |
12 |
24,2 |
30 |
96,7 |
123,9 |
74,8 |
27,5 |
64,1 |
17,8 |
598,9 |
|
2005 |
46,8 |
68,1 |
36,3 |
58,1 |
57,5 |
66,9 |
56,3 |
62,5 |
2,6 |
43,6 |
- |
- |
611,7 |
|
2006 |
20,2 |
38,6 |
84,6 |
42,0 |
48,6 |
46,5 |
40,8 |
49,7 |
46,0 |
44,6 |
- |
- |
495,7 |
|
Середні багаторічні |
47,0 |
44,0 |
39,0 |
48,0 |
55,0 |
87,0 |
87,0 |
59,0 |
43,0 |
33,0 |
43,0 |
48,0 |
633 |
|
3.2. Грунтові умови
Дослідження продуктивності гібридів кукурудзи ранньо і середньостиглих груп стиглості проводилось на демонстраційному участку Уманської філії компанії „Райз-Агросервіс” в умовах с. Кочубіївка Уманського району. Грунти участка - чорноземи опідзолені, що характеризуються наступними показниками:
Материнська порода - льосовий суглинок;
Механічний склад: пилувато-іловатий (пісок - 5%, пил - 60,5%, іл - 34,5%);
Вміст гумусу: в орному горизонті 4,5 - 4,2 %, в підорному - 2,8 - 3,2 %;
Гідролітична кислотність в мікроеквівалентах на 100 г грунту 2,3 - 3,1;
Вміст легкорозчинних елементів живлення в мг на 100 г грунту:
- фосфор 10,1 - 8,6
- гідролізований азот 4,2-3,5
- калій 12,2 - 10,2.
З приведених показників видно, що опідзолений чорнозем має порівняно високий вміст гумусу, слабокислу реакцію грунтового розчину, порівняно невеликий вміст рухомих форм азоту і калію та дещо вищий вміст доступних форм фосфору.
Порівняно високий потенціал родючості та слабокисла реакція (рН соляної витяжки орного шару грунту - 6,0) опідзоленого чорнозему дослідної ділянки забезпечує отримання досить високих урожаїв всіх сільськогосподарських культур і в тому числі і кукурудзи.
Чорноземи опідзолені в межах Лісостепу України займають площу в 2,2млн. га, в тому числі орних - 1,75 млн. га, і як і в інших регіонах країни не займають суцільної смуги, а розкидані окремими масивами у верхній частині вододілів та на пологих схилах.
У чорноземах опідзолених поєднано ознаки типових чорноземів і темно-сірих лісових грунтів. У них спостерігається диференціація профілю, яка характерна для сірих лісових грунтів - чітко виділяєтся ілювіальний і елювіальні горизонти. Глибина гумусного горизонту зростає від 60 до 110 см із східу на захід із підвищенням вологості клімату, а також дещо вища на рівних вододільних плото та та в нижній третині схтлів. Для чорнозему опідзоленого характерний перерозподіл 5 % мулистих часток з елювіального в ілювіальний горизонт.
3.3. Схема досліду
В досліді вивчались десять гібридів кукурудзи селекції «Піонер» ранньостиглої,та середньостиглої групи.
Ранньостиглі: 1. PR39G12-контроль ФАО 180, 2. PR39H32 ФАО 195,
3. Sandrіna ФАО 220, 4. PR39D81 ФАО 260.
Середньостиглі: 5.Valuta-контроль ФАО 300, 6.Helga ФАО 300, 7.Clarica ФАО 310, 8.Anacta ФАО 330, 9. PR39F10 ФАО 330, 10.PR38R92 ФАО 330.
В досліді застосовувалось рендомізоване розміщення варіантів в один ярус з розміром ділянки 160 х 12,6 м за методикою В.О.Эщенка Повторність в досліді чотирьохкратна.
3.4. Методики досліджень
В дослідах проводились наступні обліки та спостереження
- облік густоти стояння рослин;
- визначення висоти рослин;
- визначення величини біомаси та сухих речовин;
- визначення величини листкової поверхні за формулою
S = ?АБ ( ? 0,67 АБ)? к-сть листків на рослині ? к-сть рослин на гектарі, де А - ширина листка, Б - довжина листка
- визначення структури урожаю
- визначення чистої продуктивності фотосинтезу за формулою:
ЧПФ = М2-М1: ? (Л2-Л1) ?n = гр/ м2 за добу,
- визначення урожайності зерна
- визначення вологості зерна при збиранні
- визначення пошкодженості стебловим метеликом та пухирчастою сажкою
Дослідження проводились за методикою викладеною в підручнику «Методика дослідної справи» під редакцією В.О. Єщенка.[14], Ничипорович А.А.[27] Фотосинтез і теорія получення високих урожаїв, Варасова Н.Н.[10] «Фізіологія рослин»
Розділ 4. Результати досліджень.
4.1. Біометричні показники гібридів кукурудзи.
Ріст і розвиток рослин залежить від того, наскільки продуктивно вони можуть використовувати умови навколишнього середовища в відповідних умовах вирощування, тобто відображають всю сукупність процесів взаємодії рослинного організму з умовами вирощування. Таким чином, ріст і розвиток рослин обумовлений їх біологічними особливостями, які надають можливість максимально використовувати умови навколишнього середовища.
В досліді вивчались десять гібридів кукурудзи селекції «Піонер». Показники висоти рослин в 2004 - 2006 роках приведені в таблиці 4.1.1.
Таблиця 4.1.1.
Висота гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер» 2004 - 2006 р.р. (фаза цвітіння).
Варіант досліду (гібрид) |
ФАО |
Висота рослин см. |
В % до контролю |
||||
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
середня |
||||
PR39G12-контроль |
180 |
231 |
237 |
250.7 |
239,6 |
100,0 |
|
PR39Н32 |
195 |
235 |
238 |
256,6 |
243,3 |
101,5 |
|
Sandrina |
220 |
240 |
242 |
257,6 |
246,5 |
102,9 |
|
PR39Д81 |
260 |
241 |
236,5 |
255 |
244,2 |
101,9 |
|
Valuta-контроль |
300 |
235 |
241 |
247 |
241 |
100,0 |
|
Helga |
300 |
237 |
240,5 |
251,5 |
243 |
100,8 |
|
Clarica |
310 |
241 |
239 |
253,7 |
244,6 |
101,4 |
|
Anasta |
330 |
247 |
240 |
252,3 |
246,4 |
102,2 |
|
PR38F10 |
330 |
242 |
242,5 |
252,7 |
245,7 |
102,0 |
|
PR38R92 |
330 |
242 |
237,6 |
251,8 |
243,8 |
101,2 |
|
З даних таблиці 4.1.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за три роки досліджень досягли висоти 239,6 - 246,5 см. Висота рослин збільшувалась із збільшенням ФАО. Гібриди PR39Н32, Sandrina та PR39Д81 мали висоту на 1,5 - 2,9 % більшу за контроль PR39G12.
Найменшу висоту 231 - 241 см. сформували гібриди в 2004 році, в 2005 році висота гібридів склала 237 - 242 см., що на 0,5 - 2,6 % вище в порівнянні з 2004 роком. 2006 рік був більш сприятливим за попередні і гібриди кукурудзи досягли висоти 250,7 - 257,6 см., що вище за 2005 рік на 8,5 - 7,0 %. В 2006 році найбільшої висоти за роки досліджень досяг гібрид Sandrina - 257,6 см.
Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень досягли висоти 241,0 - 246,4 см. і практично не відрізнялись від ранньостиглих гібридів. Закономірність збільшення висоти з збільшенням ФАО зберігалась. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, Anasta, PR38F10 та PR38R92 в середньому за три роки були вищими відповідно на 0,8; 1,4; 2,2; 2,0 та 1,2 %.
Найбільшої висоти досягли рослини середньостиглого гібриду Anasta 246,4 см. Найменшим за висотою в роки досліджень був ранньостиглий гібрид PR39G12 - 239,6 см.
Таблиця 4.1.2.
Кількість продуктивних листків у гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер». 2004 - 2006 р.р. (фаза цвітіння)
Варіант досліду (гібрид) |
ФАО |
Кількість листків штук |
В % до контролю |
||||
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
середня |
||||
PR39G12-контроль |
180 |
9,1 |
9,6 |
10,6 |
9,8 |
100,0 |
|
PR39Н32 |
195 |
9,0 |
9,6 |
10,6 |
9,7 |
99,0 |
|
Sandrina |
220 |
9,2 |
9,7 |
11,6 |
10,2 |
104,1 |
|
PR39Д81 |
260 |
10,3 |
9,6 |
11,7 |
10,5 |
107,5 |
|
Valuta-контроль |
300 |
10,1 |
10,4 |
11,9 |
10,8 |
100,0 |
|
Helga |
300 |
10,3 |
10,8 |
11,9 |
11,0 |
101,8 |
|
Clarica |
310 |
10,5 |
10,9 |
12,0 |
11,3 |
104,6 |
|
Anasta |
330 |
11,0 |
12,0 |
12,6 |
11,9 |
110,2 |
|
PR38F10 |
330 |
10,3 |
10,3 |
13,3 |
11,3 |
104,6 |
|
PR38R92 |
330 |
10,8 |
11,2 |
13,2 |
12,0 |
111,1 |
|
За даними таблиці 4.1.2. кількість продуктивних листків у гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер» у фазу цвітіння становила від 9,7 до 12 штук, в середньому за три роки досліджень і зротала із збільшенням ФАО.
В 2004 році ранньостиглі гібриди сформували кількість листків на рослину в середньому 9,0 - 10,3 шт.; в 2005 - 9,6 - 9,7 шт., що на 6,2 % менше, а в 2006 - 10,6 - 11,7 штук, що на 11,8 - 12,2 % більше за 2004 рік і на 10,4 - 12,1 % більше за 2005 рік.
Найменшу кількість листків за роки досліджень мав гібрид PR39Н32 - 9,7 шт., а найбільшу PR39Д81 - 10,5 шт., що на 8,2 % більше.
Максимальну кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 12,0 штук, близькою була кількість листків у гібриду Anasta 11,9 штук. Мінімальну кількість листків в роки досліджень утворив гібрид PR39Н32 - 9,7 штук, що менше за PR38R92 на 2,4 %.
Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала кількість листків на рослину в середньому 9,8 - 10,5 штук, а середньостиглих - 10,8 - 12,0 штук, що на 10,2 - 14,3 % більше.
Середньостиглі гібриди в середньому за роки досліджень до фази цвітіння сформували 10,8 - 12,0 штук листків на одну рослину . В порівнянні з контролем - Helga на 1,8 %, Clarica - на 4,0 %, Anasta - на 10,2 %, PR38F10 - на 4,0 % та PR38R92 - на 11,1 % більше за контроль Valuta. Найменшу кількість листків утворили середньостиглі гібриди у 2004 році - 10,1 - 11 штук залежно від гібриду, в 2005 році 10,4 - 11,2 штуки, або на 2,9 - 1,8 % більше, а в 2006 році - 11,9 - 12 штук, що на 17,8 - 9,1 % більше за 2004 рік та на 14,4 - 7,1 % - за 2005 рік.
Найменшу кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид Valuta - 10,8 штук, а найбільшу - гібрид PR38R92 - 12,0 штук.
З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 в фазу цвітіння мав кількість листків на 7,5 % Sandrina на 4,9 % більше за контроль, а PR39Н32 на 1 % менше.
Кількість та величина листків формують асиміляційну поверхню посіву, здійснюють процес фотосинтезу, нагромаджують органічну речовину, від якої залежить продуктивність, тому дані показники мають вирішальне значення при одержанні високих урожаїв
Таблиця 4.1.3
Густота посіву гібридів кукурудзи 2004 - 2006 р.р.
Варіант досліду (гібрид) |
ФАО |
Густота посіву тис.. шт.. на га |
В % до контролю |