Економіко-математична модель оптимізації раціону годівлі великої рогатої худоби
Зміст
Вступ
1. Результати власних досліджень
1.1 Природно-економічна характеристика господарства.
2. Розрахункова частина
2.1 Економіко-математична модель оптимізації раціону годівлі великої рогатої худоби
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
У вирішенні проблеми забезпечення населення продуктами харчування провідне місце відводиться збільшенню виробництва продукції тваринництва. Прискорене досягнення поставленої мети забезпечує високий генетичний потенціал порід, який підтримується і зростає завдяки ефективному селекційному процесу. Генетичне поліпшення наявних і створення нових порід, типів, ліній, стад є основою селекційних програм при роботі з популяціями та з окремими племінними господарствами.
Радикально покращити планування на основі тільки традиційних методів, як показала практика, неможливо. Тому за останні роки стали інтенсивно розроблятись економіко-математичні методи, котрі базуються на використанні сучасних досягнень математичної науки у повсякденних задачах планування і управління і забезпечують отримання найбільш ефективних рішень, або так званих оптимальних планів
За допомогою ЕВМ до мінімуму скорочується час виконання розрахунків, підвищується продуктивність управлінської праці і звільняються люди від трудомісткої і одноманітної розрахункової праці, а також забезпечується висока точність планових та економічних розрахунків, що при величезних масштабах суспільного виробництва є особливо важливим
Таким чином, виникнення, розвиток і застосування математичних методів та ЕВМ у сфері обліку, планування і управління народного господарства є обєктивною необхідністю, викликаною науково-технічним прогресом. Вони забезпечують удосконалення планування і управління народним господарством на новій технічній основі.
1. результати власних досліджень
1.1 Природно-економічна характеристика господарства
Приватна агрофірма “………” розташована в селі ………. району, ………. області. Відстань до обласного центру - 155 км, відстань до районного центру - 15 км, відстань до найближчого населеного пункту (……..) - 4 км .У північній частині землекористування господарства проходить залізнична дорога Москва - Київ. Відстань до найближчої залізничної станції (м. …….) - 17 км. З заходу на схід через все землекористування у північній частині проходить автотраса Москва - Київ.
Господарство належить до першого агрокліматичного району Сумської області. Цей район помірно теплий, добре зволожений. Ґрунти досить різноманітні від чорноземів до супіщаних та піщаних, іноді глинистих. Рель`єф місцевості являє собою хвильову рівнину з зустрічаючими ярами та балками.
Середньорічна температура повітря + 4 - 5 єС. Найбільш теплий місяць - липень, середньодобова температура якого становить + 21 єС. В окремі спекотні дні максимальна температура повітря досягає + 27 єС. Холодні місяці січень та лютий з середньодобовою температурою відповідно - 8 єС та - 12 єС. В найбільш холодні дні температура знижується до - 25 єС. Тривалість періоду з стійким сніговим покривом 96 - 105 днів; середня висота снігового покриву 20 см; середня глибина промерзання грунту 88 - 95 см.
Баланс та структура земельних угідь наведено у таблиці 1.
Аналіз даної таблиці свідчить, що за останні чотири роки дещо змінилося землекористування у даному господарстві. Так, загальні площі зменшились на 287 га, сільськогосподарські угіддя - на 235 га, в тому числі рілля - на 178,5 га. Також просліджується тенденція зменшення площ під зернові культури на 217 га, сінокоси - 5,7 га, пасовища - 60,8 га, що в першу чергу негативно для галузі тваринництва, так як загальне поголів`я залишилось практично на одному рівні. Але площа багаторічних трав збільшилась на 108 га.
1. Загальні відомості про господарство
|
Показник |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Всього закріплено землі, га |
1859,4 |
1859,4 |
1813,1 |
1572,39 |
|
|
В т.ч. с.-г. угідь, га |
1747,4 |
1747,4 |
1753,1 |
1512,4 |
|
|
З них рілля, га |
1135,8 |
1135,8 |
1119,3 |
957,3 |
|
|
зернові культури, га |
665 |
610 |
601 |
448 |
|
|
технічні культури, га |
65 |
21 |
10 |
20 |
|
|
багаторічні трави, га |
94 |
103 |
117 |
202 |
|
|
сінокоси, га |
305,1 |
305,1 |
327,3 |
299,4 |
|
|
пасовища, га |
284,5 |
284,5 |
284,7 |
223,7 |
|
|
Всього с.-г. тварин, ум.голів |
836 |
805 |
743 |
693 |
|
|
На 100 га с.-г. угідь, ум.голів |
48 |
46 |
42 |
46 |
|
|
Середньорічних робітників, чол. |
140 |
175 |
138 |
155 |
Навантаження умовних голів на 100 га с.-г. угідь зменшилось на дві голови. Крім того у господарстві на протязі останніх чотирьох років спостерігалося то збільшення, то зменшення кількості працівників. Але все ж таки їх кількість у 2003 році зросла на 15 чоловік.
Врожайність основних культур представлено в таблиці 2.
2. Урожайність сільськогосподарських культур, ц / га
|
Культура |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Пшениця озима |
20,5 |
19,1 |
27,3 |
35,8 |
|
|
Ячмінь ярий |
16,2 |
17,5 |
29,62 |
- |
|
|
Овес |
15,93 |
17,6 |
26,7 |
29,3 |
|
|
Горох |
20,0 |
23,0 |
- |
- |
|
|
Жито |
17,4 |
18,9 |
21,6 |
28,5 |
|
|
Кукурудза на зерно |
- |
- |
40,0 |
44 |
|
|
Цукровий буряк |
250 |
241 |
282,4 |
285,1 |
|
|
Кормовий буряк |
- |
- |
- |
- |
|
|
Картопля |
90,5 |
80,1 |
33,3 |
48,6 |
|
|
Кукурудза на силос |
200 |
180 |
210 |
220 |
|
|
Однорічні трави на з.к. |
67,4 |
- |
62,3 |
70,8 |
|
|
Багаторічні трави на з.к. |
194 |
231 |
235 |
243 |
Звертає на себе увагу відсутність посівів кормового буряку, який є джерелом цукру, особливо для великої рогатої худоби. Загальна врожайність зернових культур достатньо висока і вона з роками збільшується. Але слід пам`ятати, що у 2001 - 2002 роки були сприятливі для врожайності зернових. Просліджується чітка тенденція збільшення врожайності цукрового буряку, кукурудзи на силос, однорічних трав на зелений корм. Найбільш стабільна врожайність багаторічних трав і це є добре бо від них в більшій мірі залежить повноцінність білкового живлення тварин.
Наявність поголів`я тварин у господарстві представлено в таблиці 3, з якої видно що загальне поголів`я худоби дещо збільшилось, хоча поголів`я корів залишилось незмінним.
3. Наявність поголів`я сільськогосподарських тварин
|
Показник |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Велика рогата худоба всього, голів |
900 |
969 |
944 |
959 |
|
|
В т.ч. корів, голів |
340 |
340 |
340 |
340 |
|
|
Свиней всього, голів |
322 |
349 |
306 |
94 |
|
|
В т.ч. основних свиноматок, голів |
60 |
60 |
60 |
27 |
|
|
Коні дорослі, голів |
63 |
71 |
47 |
46 |
|
|
На 100 га с.-г. Угідь великої рогатої худоби, голів |
52 |
55 |
54 |
63 |
|
|
В т.ч. корів, голів |
19 |
19 |
19 |
22 |
|
|
На 100 га ріллі свиней всього, голів |
28 |
31 |
27 |
10 |
З 2000 по 2002 роки поголів`я свиноматок було стабільним, хоча по роках загальне поголів`я мало незначні коливання, що в першу чергу залежить від наявності кормів та врожайності зернових, як основних у годівлі культур. Але у 2003 році спостерігається значне зниження як загального поглів`я свиней так і основних свиноматок. Це пов`язано з бажанням керівництва скоротити поголів`я свиней на фермі. Зменшилось , але стабілізувалось поголів`я коней. Так, їх кількість у 2002 та 2003 роках склала відповідно 47 та 46 голів.
Продуктивність тварин за основними показниками наведено у таблиці.
4. Продуктивність сільськогосподарських тварин
|
Показник |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Отримано приплоду на 100 маток: |
|||||
|
телят, гол. |
77 |
93 |
81 |
86 |
|
|
поросят, гол. |
542 |
947 |
803 |
700 |
|
|
Середньодобовий приріст, г: |
|||||
|
великої рогатої худоби |
401 |
339 |
358 |
303 |
|
|
свиней |
116 |
105 |
105 |
105 |
Слід відмітити низькі показники середньодобових приростів як в галузі скотарства, так і в свинарстві 303 і 105 відповідно, що не може здовольняти і економічно ефективно вести господарство. Також просліджується низький рівень використання свиноматок по одержанню поросят.
В таблиці 5 наведено обсяги та рівні виробництва сільськогосподарської продукції.
5. Об`єм та обсяги виробництва сільськогосподарської продукції
|
Показник |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Вироблено зерна всього, ц |
11067 |
11098 |
12014 |
8261 |
|
|
в т.ч. ячменю, ц |
316 |
77 |
353 |
- |
|
|
пшениці, ц |
3831 |
5499 |
6291 |
2145 |
|
|
кукурудзи на зерно, ц |
- |
- |
2411 |
1410 |
|
|
гороху, ц |
2346 |
2297 |
- |
- |
|
|
вівса, ц |
3360 |
1222 |
1780 |
3456 |
|
|
жита, ц |
1530 |
2003 |
1179 |
1250 |
|
|
Вироблено молока, ц |
7733 |
8380 |
8250 |
8992 |
|
|
Вироблено м`яса всього, ц |
796 |
537 |
677 |
780 |
|
|
в т.ч. яловичини, ц |
685 |
445 |
560 |
684 |
|
|
свинини,ц |
87 |
72 |
85 |
48 |
|
|
На 100 га с.-г. угідь молока, ц |
443 |
480 |
471 |
595 |
|
|
Яловичини, ц |
39 |
26 |
32 |
45 |
|
|
На 100 га ріллі свинини, ц |
7,7 |
6,3 |
7,6 |
5,01 |
З даної таблиці випливає, що по виробництву зерна господарство має непогані показники, але по рокам спостерігаються деякі коливання. Взагалі просліджується тенденція збільшення виробництва зернових культур. Виробництво молока збільшилось з одночасним збільшенням поголів`я. М`яса виробляється досить стабільна кількість незалежно від виду. Хоча виробництво свинини дещо зменшилось, а яловичини залишилось на тому ж рівні. Крім того збільшилось виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь, також збільшилось виробництво яловичини, а виробництво свинини - зменшилось.
Прибутки господарства в першу чергу залежать від собівартості виробленої продукції та її реалізації.
Динаміка собівартості і її основних видів наведені в таблиці 6.
6. Динаміка собівартості основних видів с.-г. продукції, ц / грн
|
Вид продукції |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Зерно |
19,80 |
18,96 |
13,08 |
15,5 |
|
|
Цукровий буряк |
8,80 |
9,60 |
12,1 |
- |
|
|
Молоко |
0,41 |
0,41 |
0,41 |
0,29 |
|
|
Приріст великої рогатої худоби |
15,60 |
15,53 |
14,09 |
14,01 |
|
|
Приріст свиней |
6,86 |
6,79 |
7,80 |
7,20 |
З таблиці видно, що по всіх основних видах продукції собівартість зменшується, а по приростам свиней збільшується на 0,34 ц/грн.
В загальній собівартості продукції тваринництва частка кормів займає 50 - 60 %, тому і витрати кормів на виробництво одиниці продукції має велике економічне значення. Такі витрати представлені в таблиці 7.
7. Витрати кормів на виробництво 1 ц продукції (ц. к. од. )
|
Вид продукції |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Молоко |
1,22 |
1,28 |
1,29 |
1,33 |
|
|
Приріст великої рогатої худоби |
14,8 |
17,8 |
18,0 |
17,2 |
|
|
Приріст свиней |
22,5 |
18,55 |
11,70 |
11,09 |
Звертаю увагу на те, що витрати кормів на виробництво молока і приростів свиней зменшились, а на прирости великої рогатої худоби збільшились.
Кожна галузь може бути прибутковою лише якшщо прибуток від реалізації виробленої продукції перевищить затрати на її виробництво, а це більш об`єктивно показує коефіцієнт рентабельності, який приведений у таблиці 8.
Аналізуючи таблицю видно,що рентабельність в господарстві по роках значно варює. Так, рентабельність по рослинництву у 2003 році склала 24 %, а по тваринництву - 21,3 %. Це є добрі показники, хоча по приростам свиней та великої рогатої худоби рентабельність була відємною -64,5 % та -23,1 % відповідно.
8. Рентабельність виробництва основних видів сільськогосподарської продукції, %
|
Вид продукції |
Роки |
||||
|
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
||
|
Зерно |
+108 |
+58,9 |
+29,5 |
+39 |
|
|
Цукровий буряк |
+25 |
-57,1 |
-23 |
- |
|
|
По рослинництву |
+47,6 |
+35,3 |
+20,5 |
+24 |
|
|
Молоко |
+137 |
+36,6 |
+0,9 |
+91,8 |
|
|
Приріст великої рогатої худоби |
+0,7 |
+6,9 |
+20,8 |
-23,1 |
|
|
Приріст свиней |
-32 |
+1,6 |
-47 |
-65,4 |
|
|
По тваринництву |
+100 |
+22,3 |
-12 |
+21,3 |
Таким чином приватна агрофірма “………” ……. району - господарство, яке здатне вирішувати технологічні питання, забезпечувати в повній мірі населення життєво необхідними продуктами харчування - молоком та мясом і при цьому не бути збитковим господарством.
2. Розрахункова частина
2.1 Економіко-математична модель оптимізації раціону годівлі великої рогатої худоби
Основою підвищення продуктивності тварин є повноцінна годівля. Недолік будь-якого виду речовин у раціоні негативно впливає на розвиток тварин і призводить до зниження їх продуктивності. Крім того, неповноцінна годівля викликає перевитрату кормів. Тому кормовий раціон повинен бути повністю збалансованим за всіма поживними речовинами, необхідними для всіх видів тварин.
Із одних і тих самих кормів в кожному господарстві можна скласти велику кількість варіантів збалансованих кормових раціонів. При цьому із всіх варіантів необхідно вибрати оптимальний
Таким чином, постановку задачі можна сформулювати так: скласти для кожного виду худоби такий раціон годівлі, який повністю задовольняв би біологічні потреби тварини за усіма поживними речовинами і мав найменшу собівартість.
Для складання економіко-математичної моделі по вибору оптимальних кормових раціонів необхідні такі данні, як наявність кормів по видам, вміст поживних речовин у одиниці корму, потрібна кількість поживних речовин у раціоні, максимально і мінімально можливі норми згодовування окремих видів кормів; собівартість кормів і ціни на добавки, котрі можуть бути придбані на стороні.
За основні перемінні у задачах оптимізації кормових раціонів приймаються види кормів і різноманітні види добавок; за допоміжні перемінні - сумарний вміст у раціоні кормових одиниць, перетравного протеїну і окремих видів поживних речовин.
Усі умови даної задачі формуються в три групи обмежень: основні, додаткові, допоміжні. Основні обмеження виражають умову по балансу поживних речовин. Техніко-економічними коефіцієнтами перемінних в цих обмеженнях є показники вмісту поживних речовин в одиниці кожного виду корму. У правій частині моделі записується потрібна кількість кожного виду поживних речовин для тварин,необхідна для отримання певної продуктивності.
У звязку з фізіологічними особливостями тварин у добовому раціоні різні групи кормів повинні бути в певному співвідношенні. Причому кожен вид корму може згодовуватись в якихось межах. Тому при розрахунку оптимальних раціонів годівлі для кожного виду і половікових груп худоби у відповідності із зоотехнічними умовами встановлюються нижні та верхні границі вмісту окремих видів кормів у раціоні. Вміст кожного виду корму може змінюватись в межах різниці між нижньою та верхньою межами. Всі ці умови задачі описуються допоміжними обмеженнями. Коефіцієнти в них записуються: по основним перемінним-вміст поживних речовин у кормах, по допоміжним-питома вага групи кормів у раціоні по нижній та верхній границям. Додаткові обмеження мають важливе значення у формуванні раціонів. Щоб вони не призводили до несумісності систем рівнянь, сума відсотків по нижній границі вмісту окремих видів кормів в них повинна бути менше 100, а по верхній-більше 100.
Допоміжні обмеження характеризують сумарну кількість кормових одиниць, перетравного протеїну і інших поживних речовин. Коефіцієнтами в них записуються: по основним перемінним-вміст кормових одиниць, перетравного протеїну в одиниці корму, а по допоміжним перемінним-одиниці з мінусом.
Коефіцієнтами лінійної функції є собівартість кормів або ціна придбання добавок.
Багато чисельні умови задачі по визначенню оптимального кормового раціону можна обєднати в групи і записати їх в структурній моделі.
Знайти мінімум функції
Z min= Cj Xj
при умовах:
поживних речовин в раціоні міститься не менше необхідної кількості:
aij Xj bi;
окремі групи кормів в раціон включаються у зоотехнічно об основаних границях:
h j X j a h j X j h j X j;
у раціоні дотримуються співвідношення окремих видів кормів і добавок:
Wi j Xj - Wi j Xj 0;
допоміжні обмеження
ai j Xj = Xj;
невідємності перемінних Xj 0 ; Xj 0
Де
Сj-оцінки цільової функції;
Хj -іскома кількість j-го виду корму у складі добового раціона;
Хj-допоміжні перемінні, що характеризують сумарну кількість поживних речовин у раціоні;
ai j-вміст j-го вида поживних речовин у одиниці j-го вида корму;
bi- мінімально допустима кількість поживних речовин j-го виду у раціоні;
h I-нижня границя включення у раціон h-й групи кормів;
h j-верхня границя включення у раціон h-й групи кормів;
Wi j ,Wi j-коефіцієнти пропорційності.
Економіко-математичну модель визначення оптимального раціону годівлі проілюструємо на прикладі конкретного господарства.
Задача полягає у складанні добового раціону годівлі в стійловий період для корів з середньою живою вагою 450 кілограмів і щоденним надоєм молока 16 літрів. Раціон повинно скласти так, щоб він мав мінімальну вартість.
За перемінні прийняті корма, що є в господарстві, а також загальний вміст кормових одиниць у раціоні.
Рішення:
1) Виходячи з переліку кормів які наявні у господарстві складаємо раціон, виписуючи хімічний склад кожного виду корму, а також вказуємо вартість кожного виду корму. Так вартість силосу кукурудзяного становить - 0,06 грн.; сіна багаторічних трав - 0,04 грн.; сіна однорічних трав - 0,02 грн.; соломи - 0,05 грн.; картоплі - 0,05 грн.; кормових буряків - 0,3 грн.; зерна пшениці - 0,26 грн.
2) Корми які входять у раціон позначаємо символами: Х1 - силос кукурудзяний, Х2 - сіно багаторічних трав, Х3 - сіно однорічних трав, Х4 - солома, Х5 - картопля, Х6 - кормовий буряк, Х7 - зерно пшениці.
3) На ці сім змінних накладаємо 24 обмеження які можна поділити на дві групи:
I група:
0,21Х1 + 0,58Х 2+0,46Х3 +0,37Х4 +1,25Х5 +0,14Х6+1,17Х7 14,7
2,27Х1 +7,28Х2 +6,36Х3+6,1Х4 +11,34Х5 +1,6Х6 +11,27Х7 148
0,24Х1 +0,835Х2+0,84Х3 +0,878Х4 +0,9Х5 +0,149Х 6+0,859Х7 15,8
13Х1 + 78Х2 + 48Х3 + 12Х4 + 52Х 5+ 9Х6 + 85Х7 1380
77Х1 + 220Х 2+ 251Х3 +346Х 4+26Х 5+13Х6 +41Х7 4110
24,3Х1 +24Х 2+29,6Х3 +9,1Х4 +140Х 5+0Х6 +449Х 7 1750
4,5Х1 +41,7Х2 +46,3Х3 +12,1Х4 +50Х5 +75,8Х 6+47,3Х7 1135
1,8Х1 +10,7Х2 +4,77Х3 +4,94Х4 +0,7Х5 +0,6Х6 +1,75Х7 80
0,64Х1 +2,14Х2 +1,73Х3 +1,01Х4 +2,1Х5 +0,3Х6 +2,73Х7 55
26Х1 +500Х2 +19Х3 +10Х4 +1Х5 +0Х6 +0Х7 491
II група:
Задають верхню і нижню межі входження у раціон одного корму або групи кормів.
Силос кукурудзяний min 5 max 30
Сіно багаторічних трав ( конюшини ) min 2 max 6
Сіно однорічних трав ( вівса ) min 2 max 5
Солома ячмінна min 1 max 5
Картопля min 5 max 25
Кормовий буряк min 5 max 30
Зерно пшениці min 0.5 max 4.5
4) Критерій оптимальності - мінімальна вартість раціону.
Z = 0.06X1 +0.04X2 +0.02X3 +0.05X4 +0.05X5 +0.3X6 +0.5X7 min.
Економіко-математична модель раціону наведена в таблиці 1.
|
силос кукурудзяний |
сіно багаторічних трав (конюшини ) |
сіно однорічних трав(вівса) |
солома ячмінна |
картопля |
кормовий буряк |
зерно пшениці |
норми обмежуня |
||||
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
Х6 |
Х7 |
|||||
|
5 |
6 |
5 |
2,17 |
12 |
5 |
0,5 |
|||||
|
собівартість |
0,06 |
0,04 |
0,02 |
0,05 |
0,05 |
0,3 |
0,26 |
2,9798 |
|||
|
корм.од.кг |
0,21 |
0,58 |
0,46 |
0,37 |
1,25 |
0,14 |
1,17 |
23,949 |
>= |
14,7 |
|
|
обмін.енер.мДж |
2,27 |
7,28 |
6,36 |
6,1 |
11,3 |
1,6 |
11,27 |
250,07 |
>= |
148 |
|
|
суха реч.кг |
0,246 |
0,84 |
0,84 |
0,88 |
0,9 |
0,15 |
0,859 |
24,344 |
>= |
15,8 |
|
|
перет.прот.г |
13 |
78 |
48 |
12 |
52 |
9 |
85 |
1511,8 |
>= |
1380 |
|
|
сира клітковина г |
77 |
220 |
251 |
346 |
26 |
13 |
41 |
4110 |
>= |
4110 |
|
|
крохмал г |
24,3 |
24 |
29,6 |
9,1 |
140 |
449 |
2341,1 |
>= |
1750 |
||
|
цукор г |
4,5 |
41,7 |
46,3 |
12,1 |
50 |
75,8 |
47,3 |
1534,3 |
>= |
1135 |
|
|
кальцій г |
1,8 |
10,7 |
4,77 |
4,94 |
0,7 |
0,6 |
1,75 |
120,08 |
>= |
80 |
|
|
фосфор г |
0,64 |
2,14 |
1,73 |
1,01 |
2,1 |
0,3 |
2,73 |
55 |
>= |
55 |
|
|
каротин мг |
26 |
500 |
19 |
10 |
1 |
3258,8 |
>= |
491 |
|||
|
силос кукур(min) |
1 |
5 |
>= |
5 |
|||||||
|
силос кукур(max) |
1 |
5 |
<= |
30 |
|||||||
|
сіно баг.трав(min) |
1 |
6 |
>= |
2 |
|||||||
|
сіно баг.трав(max) |
1 |
6 |
<= |
6 |
|||||||
|
сіно однор.трав(min) |
1 |
5 |
>= |
2 |
|||||||
|
сіно однор.трав(max) |
1 |
5 |
<= |
5 |
|||||||
|
солома(min) |
1 |
2,1731 |
>= |
1 |
|||||||
|
солома(max) |
1 |
2,1731 |
<= |
5 |
|||||||
|
картопля(min) |
1 |
12,024 |
>= |
5 |
|||||||
|
картопля(max) |
1 |
12,024 |
<= |
25 |
|||||||
|
кормовий бур(min) |
1 |
5 |
>= |
5 |
|||||||
|
кормовий бур(max) |
1 |
5 |
<= |
30 |
|||||||
|
зерно пшениці(min) |
1 |
0,5 |
>= |
0,5 |
|||||||
|
зерно пшениці(max) |
1 |
0,5 |
<= |
4,5 |
Висновок
В даній курсовій роботі ми склали економіко-математичну модель оптимізації раціону годівлі великої рогатої худоби. Наша задача полягала в тому, щоб собівартість раціону звести до мінімуму. Так ціна нашого раціону складає 2,97 грн.
В даній задачі прийняті до уваги тільки найбільш важливі поживні речовини: кормові одиниці, обмінна енергія, сира речовина, перетравний протеїн, сира клітковина, крохмаль, цукор, кальцій фосфор та каротин. Однак у практичній роботі іноді потрібно розрахувати оптимальний раціон годівлі, збалансований за усіма елементами харчування - енергетичному, білковому, амінокислотному складу, жирним кислотам, вітамінам, мікро- і мікроелементам.
Список використаної літератури
1. Курносов А. П., Сысоев И. А. Вычислительная техника и экономико - математические методы в сельском хозяйстве.- М.: Финансы и статистика, 1982.- 304 с.
2. Калашников А. П. Нормы и рационы кормления сельско хозяйственных животных.- М.: Агропромиздат, 1985.- 352 с.