Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ПЕРЕКЛАДУ Курсова робота на тему: Переклад суспільно-політичних реалій ( на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс ) Виконала: студентка 412 групи Полежако

Ярослава Олегівна Науковий керівник: Кандидат педагогічних наук, доцент Селіванова О. І. Київ-2004 ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 5 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПЕРЕКЛАДУ. ПОНЯТТЯ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ. 5 РОЗДІЛ 2.ПЕРЕКЛАД ГАЗЕТНО –ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ. 7 РОЗДІЛ 3. ПОНЯТТЯ РЕАЛІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕАЛІЙ.

13 РОЗДІЛ 1. ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ. 15 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ СТАТЕЙ З ГАЗЕТИ НЬЮ- ЙОРК ТАЙМС. 18 ВИСНОВКИ 21 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 23 ДОДАТКИ 25 РЕЗЮМЕ 33 SUMMARY 34 ВСТУП Переклад має довгу історію. Все почалося в ті давні часи, коли виникла потреба у людях, що володіли

б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв’язків та обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень.

З’являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу. В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього.

Важливе місце займає переклад реалій. Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні проблеми перекладу суспільно-політичних реалій-американізмів. Предметом дослідження є статті з газет Нью-Йорк Таймс. Для будь-якого перекладача переклад реалій є ,з одного боку, цікавою, а , з іншого, важкою та відповідальною працею, адже недостатнє знання історії, культури, звичаїв, суспільного ладу, особливостей політичного життя може стати причиною неадекватного

перекладу, що просто або не буде сприйматись реципієнтом, або буде сприйматись, але не належним чином. Причиною останнього є і те, що реалії – слова, які найбільш яскраво відображають своєрідність культури народу – носія. Особливості культури можуть бути не відомі певній людині з іншої країни і саме тут вся відповідальність за “ зрозумілий “ людині переклад лягає на перекладача. В даній курсовій роботі переклад реалій розглядається на прикладі перекладу статей з газети “Нью

Йорк Таймс”. Автор даної роботи вважає, що засоби масової інформації і ,власне, газети, якнайповніше відображають культурне та духовне життя країни, що дозволяє саме на прикладі статей з газет показати специфічні реалії – американізми та способи їх перекладу. В даній роботі представлено різні погляди вчених на переклад як реалій, так і газетних матеріалів, розглядається специфічність такого перекладу.

Так як переклад реалій – американізмів розглядався на прикладі перекладу газетних статей, то в даній курсовій роботі автор розглядає і проблему перекладу газетних публікацій. Адже мова засобів масової інформації є дуже специфічною, а особливо американський варіант англійської мови, де переважно вживається американський сленг, саме через останній і виникають певні труднощі при перекладі. Будь-якому перекладачу необхідним при перекладі реалій стане

лінгвокраїнознавчий словник тієї країни, з мови якої робиться переклад, що набагато покращить якість перекладу. Проблема перекладу реалій, а в даній курсовій роботі – реалій-американізмів, є ,безумовно, актуальною. Адже фразеологічні та лексичні одиниці, що означають певні явища матеріального та духовного життя США , і відрізняють американську англійську від австралійської чи британської англійської. РОЗДІЛ 1 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПЕРЕКЛАДУ. ПОНЯТТЯ АДЕКВАТНОСТІ

ТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ. Переклад як термін має полісемантичну природу, його найбільш розповсюджене і здебільшого узагальнююче значення пов’язують з процесом передачі значення/змісту слова, групи слів, речення або уривку з мови оригіналу на мову перекладу 17. Поняття “переклад” можна визначити наступним чином : заміна текстового матеріалу однієї мові (мови оригіналу) еквівалентним текстовим матеріалом іншої мови (мови перекладу) 6.

Головною метою будь - якого перекладу – є досягнення адекватності. Адекватність - це вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повна функціонально - стилістична відповідність йому. Оскільки зрозуміло, що було б непогано, якби зміст оригіналу та перекладу були тотожними, то можна зробити висновок, що переклад має повністю зберігати зміст оригіналу : повноцінність перекладу означає

вичерпну передачу смислового змісту оригіналу і повноцінну функціонально-стилістичну відповідність йому16.Але Л.С. Бархударов3 вважає, що про повну відповідність можна говорити лише відносно, адже за його словами при перекладі уникнути втрат неможливо, тобто має місце неповна передача значень, що містить їх текст оригіналу. Виходячи з цього Л.С. Бархударов робить закономірний висновок, що текст перекладу ніколи не може бути

повним та абсолютним еквівалентом тексту оригіналу. Схожої ж думки дотримується і Ю. Найда12 , за словами якої намагання досягти еквівалентності може призвести до значного відходу від оригіналу. Саме тут необхідно зазначити, що терміни “адекватність” і “еквівалентність” дещо відрізняються один від одного.

Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом. Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, що вона міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць. Таким чином, еквівалентність - поняття ширше, ніж “точність перекладу”, під яким зазвичай розуміють

лише збереження “предметно – логічного змісту” оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал. Адекватний переклад є по означенню еквівалентним, хоча ступінь смислової спільності між оригіналом та перекладом може бути різною. Найбільш повна еквівалентність (на рівні мовних знаків) означає максимально можливу наближеність змісту різномовних текстів. Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватним,

через те що він буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу6. РОЗДІЛ 1.2.ПЕРЕКЛАД ГАЗЕТНО –ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ. Перед тим, як почати розгляд газетно- публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно- інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом16.

Матеріали газетно- інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно -політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів. Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів.

Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію. Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до “жовтої преси“. Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси:

1. Розмовно- фаміл’ярний характер ряду матеріалів 2. Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз 3. Офіційність титулів та звернень 4. Специфічність газетних заголовків 5. Лексичні особливості газетно- інформаційних матеріалів 6. Вживання термінів В газетно- інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви,

імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події на певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, що дозволить йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається13. Так, наприклад, будь- якому американському читачу добре відомо, що Amtrak –це залізнична компанія,або Frick Collection- художній музей в м.

Нью-Йорк. Ще однією особливістю цього жанру є намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони не передаються. Особливістю американських газет є ,звичайно, заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав

інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача. Так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору. Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу.

Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади,тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок “ Milk drinkers are turning to powder ” можна перекласти як “ Люди, що п’ють молоко ,перетворюються на порошок” , хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як

“ Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко”. Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов’язані з нею.Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили

вище, не завжди вдається перекладачу перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом, способами. При перекладі англійських заголовків перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні заголовки : BOB DORREL IS DEAD. FLOODS HIT FLORIDA. Для української преси дієслівні заголовки не

є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як “Смерть Боба Доррела.Повінь у Флориді.”. Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова, наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального речення : WILL PRICE CURBS BOOST EXPORTS? На українську цей заголовок можна перекласти “Чи підвищить рівень експорту

зниження цін?” Перекладач має постійно пам’ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, то використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій :MARY GRACE DIES,80 .ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія

на момент публікації закінчилась,то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив. Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків

є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській пресі, можна розділити на кілька груп 7. Перша і найбільш чисельна група включає в собі скорочення назв партій, організацій, різних посад : (FBI-Federal Bureau of Investiga¬tion = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers – Національная асоціація підприємців =

НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Repre¬sentative. Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій : U.N. == United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по- перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові,

а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть писатись однаково, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій : РМ = Prime Minister або ж Police Magistrate 7. Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв : назв організацій, закладів,

топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше 2. Це “готові формули”, які або вказують на джерело інформації : according to well-informed sources, або є просто політичними штампами : generation gap; vested interests. Специфіку газетно- інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно- політичний стиль більше ніж будь- який

інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно- політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню выразності, яскравості, своєрідності. По способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи : 1) Фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі : a domino effect – ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку ; 3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється : to hang fire – призупинити роботу ; 4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не добиватись. Переклад фразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою

єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів.Техніка передачі фразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу відповідник- фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв’язаності.

Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно- інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації

є неповнота складу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб зберігти семантику оригіналу 1. В газетно- інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни- синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по- різному, в залежності від

ідейної направленості тексту,в якому його було вжито13. Терміни, що зустрічаються в газетно- інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються 16. Ще однією особливістю, яка притаманна англійському газетно-

інформаційному стилю – це переплетення книжної лексики та розмовної мови. Серед всіх текстів газетно- публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень 10. Отже, переклад газетно- публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями,

які перекладач обов’язково має враховувати при перекладі. РОЗДІЛ 1.3. ПОНЯТТЯ РЕАЛІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕАЛІЙ. Реалія – елемент культури, під яким розуміють сукупність матеріальних та духовних цінностей суспільства, що історично склалась на основі економічного базису 8. В кожній мові є слова, що ніяк не вирізняються серед

інших слів, але передати їх при перекладі буває досить непросто. Адже реалії – специфічні слова або назви предметів в духовній та матеріальній культурі, що притаманні тільки певному народу. Реалії виступають означеннями предметів, понять, типічних особливостей певного географічного місця, матеріального життя, соціально – історичних особливостей деяких людей, нації, країни, племені, що являють собою національний, місцевий

та історичний колорит. Такі слова не мають точних відповідників в інших мовах 23. Необхідно бути уважним, аби не переплутати реалії з термінами. Адже між цими двома поняттями є значна різниця. Але деякі реалії буває дуже важко відрізнити від термінів, через те, що останні можуть іноді співвідноситись і з унікальними референтами. Крім того, терміни так само, як

і реалії, не мають ідеографічних синонімів і входять до лексико- семантичної системи літературної мови. Терміни, на відміну від реалій, можуть бути інтернаціональними і є характерними для художнього стилю,реалії ж можуть вживатись в будь- якому стилі мови. Класифікація реалій. Реалії розділяють на наступні : 1. Політичні та соціальні реалії. Політичні та соціальні реалії включають в себе: -

Назви місцевих адміністративних установ : region, province, department; - Назви органів управління та посад : senate, chamber, congress, mayor; - Слова, що стосуються соціального та політичного життя : westerner, General Assembly, emcee, Five- year Plan. - Воєнні реалії : Fleet Admiral, Colonel. 2. Географічні та етнографічні реалії .

До географічних реалій відносяться : - Назви географічних та метеорологічних об’єктів : tornado, prairie, canyon; - Назви географічних об’єктів, що пов’язані з людською діяльністю ; - Назви ендемічних видів : Abominable Snowman. Етнографічні реалії – слова, що характеризують повсякденне життя та культуру народів, їх духовну та матеріальну культуру, традиції, релігію, мистецтво, фольклор і т.д. Етнографічні реалії поділяються на : -Реалії, що стосуються повсякденного життя : jeans, pie,

drugstore; -Реалії, що стосуються мистецтва та культури : Thanksgiving, Santa Claus, blues; -Назви жителів та етнічних предметів : Jap, gringo, Fritz; -Одиниці виміру та грошові одиниці : dollar, green, jard; -Реалії, що стосуються роботи : farmer, rancho23. РОЗДІЛ 1.3.1. ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ. Переклад реалій, як слів специфічних для певного народу або країни,

вимагає від перекладача особливої уваги. Хоча мова йде про поняття та предмети, яким можна дати точний опис та визначення, при передачі їх на мову перекладу, можливі значні відхилення та варіанти. Це пов’язано з тим, що по частоті вживання, по ролі в мові, по побутовому характеру слова, що виступають в якості назв таких реалій, не мають термінологічного забарвлення; вони не вирізняються навіть в найбільш буденному контексті оригіналу, не вирізняючись в ньому стилістично,

є звичними для мови оригіналу і саме тому при їх перекладі виникають труднощі. Зрозуміло, що аби правильно передати означення предметів, про які йдеться в оригіналі, і образів, пов’язаних з ними, необхідно мати певні знання про ту дійсність, що про неї йдеться у тексті оригіналу. В теорії перекладу такі знання називають “фоновими знаннями”. Тобто сукупність уявлень, про те, що являє собою реальний фон, на якому розгортається картина життя

іншої країни та народу9. Фонова лексика - слова або вирази, що несуть в собі додатковий зміст та певні семантичні та стилістичні відтінки, які накладаються на основне значення, і є загальновідомими людям, що належать до певної мовної культури 5. Г.Д. Томахін 15, припустивши певну градацію фонових знань, визначив поняття фонових знань, як таких, що пов’язані з національною культурою та притаманні певній етнічній та мовній

спільноті. Так як вони базуються на масовій повсякденній свідомості носіїв мови та культури, де поряд з повсякденними побутовими знаннями представлені , в певній мірі, знання наукового характеру, що набуваються в процесі виховання людини в певній культурі, через різні засоби освіти та передачі інформації. Існує чотири способи перекладу, або, навіть правильно було б сказати, передачі реалій : • По- перше, це транслітерація або транскрипція (повна або часткова ), безпосереднє використання данного

слова, що означає реалію, або його кореня в написанні літерами мови перекладу або в поєднанні з суфіксами мови перекладу • По- друге, утворення нового слова або словосполучення для означення відповідного предмету на основі елементів та морфологічних відносин, що вже реально існують в мові. В своїй основі цей переклад описовий. • Третій способ – використання слова, що має близьке значення, хоча

і не тотожнє, до значення реалії, яка перекладається. • Четвертий спосіб – гіпонімічний, або узагальнено- приблизний переклад, при якому слова мови перекладу, що називають поняття виду, передаються словом мови перекладу, що називає поняття роду9. Перший спосіб перекладу реалій дуже широко використовується. Немає такого слова, яке не можна було б перекласти на

іншу мову, хоча б описово. Але транслітерація необхідна саме тоді, коли треба дотриматись лексичної стислості означення, аби зберегти звичність слова, яку воно мало в мові оригіналу, і разом з тим підкреслити специфічність предмету або поняття, що перекладається і не має відповідника в мові перекладу. Дуже часто іншомовні слова переносяться в мову перекладу саме для того, щоб виділити відтінок специфічності реалії.

Коли слово, яке транслітерується, вживається або рідко, або вперше переноситься в текст перекладу, то буває необхідно надавати і коментуюче пояснення і відповідний контекст. Другий спосіб перекладу реалій (утворення нового слова або слово- сполучення ) в переклад