Критерии классификации основних правових систем.

На питання про те, за якими критеріями слід класифікувати правові системи, компаративісти, як уже було відмічено, відповідають по-різному. Деякі дослідники пропонують один критерій для класифікації правових систем. Наприклад, А. Леві-Ульман в основу своєї класифікації поклав один компонент правової системи - роль правових джерел. На думку X. Коха, У. Магнуса, П. Вінклера фон Моренфельса, при проведенні більш глибоких порівняльно-правових досліджень критерії класифікації повинні бути розширені. У цьому випадку кожен правопорядок слід вивчати також в аспекті культурно-історичного розвитку і впливу глобальних правових ідей, з погляду особливостей правової системи в цілому (її устрій і механізм функціонування органів юстиції), правової освіти і учасників правового обороту, основних процесуальних принципів (принципів судочинства) і джерел права. Крім того, принципове значення має та обставина, що, як правило, серед основних критеріїв класифікації правових систем мають місце як загальноцивілізаційні, так і суто правові чинники. Проте з приводу пріоритетності цих чинників відсутня єдність поглядів. Якщо на думку X. Коха, У. Магнуса, П. Вінклера фон Моренфельса, пріоритетними є загальноцивілізаційні чинники, то С. С. Алексеев при класифікації правових систем пріоритет віддає критеріям юридичного порядку. У компаративістській літературі при класифікації правових систем виділяють романо-германську правову сім'ю і сім'ю загального права як класичні, базові сім'ї. До решти правових систем ставляться як до другорядних, не головних. Таким чином, для проведення науково обґрунтованої класифікації правових систем, що враховує як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники, необхідно виділити такі групи критеріїв класифікації правових систем: загальноцивілізаційні критерії і правові критерії. Загальноцивілізаційні критерії в широкому розумінні відображають ідеологічні, політичні, релігійні, культурні особливості формування і розвитку суспільства, що безпосередньо впливають на процес виникнення, розвитку і функціонування правових систем. Загальноцивілізаційні критерії відображають основоположні принципи, що показують закономірності і динаміку розвитку правових систем у тісному зв'язку з розвитком політичного, духовного, релігійного і культурного життя суспільства на різних етапах його трансформації. Найважливішим компонентом загальноцивілізаційних критеріїв є релігійний чинник. Завдяки правовому регулюванню, не в останню чергу, забезпечується структуризація суспільства і збері-гається його єдність, а релігійні світогляди і догми сприяють об'єднанню людей в рамках єдиних канонів, необхідних для суспільного розвитку. Роль релігії в різні періоди розвитку суспільства, держави і права, а також правових систем, важко переоцінити. Урахування ступеню впливу релігійного чинника, при класифікації правових систем робить її більш об'єктивною. Традиції і звичаї, що склалися впродовж століть і навіть тисячоліть, грали і продовжують відігравати визначальну роль у формуванні способу життя і поведінки людей, що проживають у різних суспільствах. Більше того, у деяких суспільствах традиції і звичаї як і раніше формують поведінку людини і в правовій сфері. Історія розвитку різних суспільств є найважливішим чинником, що пояснює закономірності їх трансформації на різних етапах. Історичні особливості мають свої прояви і в правовому житті, іншими словами, тип правової системи не в останню чергу визначається саме особливостями історичного розвитку суспільств. Важливо звернути увагу і на геокультурний чинник як складовий компонент загальноцивілізаційних критеріїв, який виступає своєрідним макрокритерієм класифікації, що відрізняє західні системи права від незахідних, визначає правову культуру і правову свідомість населення, що проживає в рамках цих правових систем. Геокультура виступає як система стійких культурних реалій і уявлень, формується на певній території в результаті співіснування, переплетення, взаємодії, зіткнення різних віросповідань, культурних традицій і норм, ціннісних настанов, спрямованих на сприй-няття особливостей функціонування суспільства. Правові критерії класифікації правових систем полягають у зв'язаності правових елементів одним загальним правопорядком специфічного типу. Основними критеріями правового характеру, універсальними для класифікації правових систем, є такі. Правові традиції є критерієм правового характеру. Проте вони похідні від загальноцивілізаційних критеріїв, оскільки правові традиції відображають не стільки суто правові особливості розвитку суспільства, скільки в них відбиваються загальноцивілізаційні чинники та їх роль у формуванні і функціонуванні правових систем. Правові традиції відображають сутнісно-змістовну сторону правових систем і є головною підставою віднесення національних правових систем до тієї чи іншої правової сім'ї. У юридичній літературі вироблено поняття «західна традиція права» і «незахідна традиція права», що є підставою виділення різних типів праворозуміння, тобто під впливом правових традицій формуються ті чи інші типи праворозуміння, що виступають як правовий критерій класифікації правових систем. У поняття праворозуміння входить система правових ідей, уявлень, теоретичних концепцій, що відображають закономірності виникнення, еволюції і функціонування права. Крім того, саме праворозуміння відображає пізнання, сприйняття й оцінку права та його реальну роль в житті суспільства. Важливе місце серед правових критеріїв займають особливості походження й еволюції різних правових систем, що відображають особливості функціонування правових систем на різних етапах їх розвитку. На основі даного критерію можна виявити специфіку правових систем не тільки в минулому, але й розглядати їх сучасний стан. Система джерел права, що закріплює правові норми, служить матеріалізованими формами їх вираження. Практично в усіх класифікаціях правових систем джерела права виступають найважливішим критерієм, оскільки саме в них найяскравіше виражаються особливості різних правових систем, а також у них містяться основні правові принципи їх функціонування. Наприклад, Коран є основоположним джерелом ісламського права, що відображає всю специфіку даної правової системи. Що стосується загального права, то основні принципи його формування і функціонування містяться в його головному джерелі — судовому прецеденті. Правовими критеріями класифікації правових систем є структура права, а також специфічні інститути різних правових систем. Структура права відображає наявність певних рівнів викладу правового матеріалу в рамках правових галузей, інститутів і норм. Даний критерій надає класифікації правових систем об'єктивний характер. Юридична техніка — це сукупність прийомів і правил, які використовуються не тільки при розробленні змісту і структури нормативно-правових актів, але і їх реалізації. Даний критерій також є необхідним при класифікації правових систем. Юридична техніка складається з юридичної термінології і юридичних конструкцій.